Зокрема це призабуті слова з творчості Івана Нечуй-Левицького. Знаючи їхнє значення, можна й нині збагатити ними свою мову.
Напиндючитись – насупитися, набундючитися, надутися.
Крижі – нижня частина спини, поперек.
Телепнути – стукнути чимось по чомусь, когось ударити.
Хисткий – хиткий, нестійкий, рухливий, мінливий, гнучкий.
Притичина – труднощі, завада, пригода з перепонами. Перешкода або пригода, в якій все не так, як треба, або причина щось не зробити.
Шерепа – потворна, бридка, негарна людина. Може вживатися як лайливе слово.
Одмагатися – відмовлятися.
Хамулуватий – неповороткий, незграбний, вайлуватий, повільна, незграбна людина.
Падковитий – старанний, охочий.
Опришкуватий – палкий, запальний. Людина, котра не вміє стримувати злість, вибухає гнівом.
Глевкий – липкий, вологий. Так часто кажуть на хліб, коли він недопечений, сируватий і не пухкий, всередині подібний до мокрої глини.
Мизатий – щокатий, людина, котра має великі щоки.
Загоджувати – годити, задобрювати.
Баблятись – рухати руками в чомусь рідкому чи в’язкому, вовтузитися, копирсатися в якійсь рідині чи м’якій речовині. Вживається також і в переносному сенсі – баблятися у великій кількості надокучливих справ.
Спахнути – спалахнути у найрізноманітніших значеннях (зайнятись полум’ям, почервоніти, засоромитись, раптово розгніватися тощо).
Наважливий – сміливий, рішучий. Мова зокрема про тих, хто здатний наважитись на сміливий та рішучий вчинок.
Гаращо – скорочене від «гаразд що» – добре що.
Мріти – ледве виднітися.
Перебендювати – хотіти кращого, ніж маєш. Бути перебірливим, невдоволеним тим, що маєш, не могти вибрати з усіх варіантів, шукати ліпшого.