Погода не перестає нас дивувати. Цьогорічна зима – одна з найтепліших за 143 роки спостережень в Україні. Вона стала третьою у рейтингу найтепліших зим у Києві з 1881 року. Середня температура повітря за зиму становила 0,3 градуса, що вище від кліматичної норми на 2,8 градуса. А метеорологічна весна настала ще 24 січня.
За даними кліматологів, лютий та березень 2024 були найтеплішими лютим та березнем за всю історію спостережень у світі. Вже десять місяців поспіль науковці спостерігають рекордно високі температури на Землі. Йдеться про температуру повітря і про температуру океанів. Про це повідомляє кліматичне агентство Європейського Союзу Copernicus. В Україні теж, починаючи з червня 2023 року, реєструють рекордні температури для кожної пори року. Цю тенденцію тримають і весняні місяці. 31 березня у столиці зафіксували одразу два температурні рекорди – рекордні показники максимальної температури та середньодобової температури повітря. За даними спостережень метеорологів Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, максимальна температура 31 березня у столиці досягла 25,3 градуса, що на 2,9 градуса вище від попереднього рекорду для цього дня, зафіксованого 1968 року. Водночас середньодобова температура перевищила попередній рекорд на 1,6 градуса і становила 16,9 градуса. Метеорологи підкреслюють, що такий показник відповідає середній температурі 23 травня. Подібні температурні рекорди фіксували і в інших українських містах.
Вам також може сподобатися
Початок квітня теж потішив незвичним для цієї пори теплом. У більшості областей України 1 і 2 квітня фіксували температурні рекорди. Згідно з повідомленням Укргідрометцентру, 1 квітня зафіксовано перевищення на 1-6 градусів. В окремих регіонах фіксували 27-28, 29 градусів тепла. Така ж ситуація зберігалася і 2 квітня. Температурні рекорди фіксували в кількох містах і 8 та 10 квітня.
Пил із Сахари
Разом з теплом з південних широт до України прийшов пил з пустелі Сахари, який дошкуляв українцям протягом 1-2 квітня і поширився на більшість областей України. «Так збіглося, що на шляху теплих повітряних мас з південних широт відбулося підняття пилу з півночі Сахари», – пояснює синоптикиня Українського гідрометеорологічного центру Наталя Птуха.
Більша частина цього пилу осіла у Середземному морі та на Балканах. До України дійшли лише дуже дрібні частинки. Тож ми отримали лише запиленість та імлу, а не пилову бурю. Пилова буря – це коли тривалий час дме сильний вітер, пересушується грунт, тоді вітер ганяє масштабними просторами пилюку, грунт, піщинки. В Україні найчастіше пилові бурі виникають на півдні та південному сході.
Квітень та травень очікуються теплішими, ніж зазвичай
За словами кандидата географічних наук, завідувачки відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту НАН України Віри Балабух, цьогорічний квітень очікується дуже теплим. Середньомісячна температура повітря може бути на 2-4 градуси вище від норми. Опадів очікується в межах норми. Народний синоптик Володимир Деркач теж прогнозує теплий квітень. За його словами, невелике похолодання та опади можна очікувати у другій половині місяця.
За даними Глобальної системи спостереження за кліматом (GCOS), березень 2024 року став найтеплішим у світі за всю історію спостережень. За даними синоптиків, 12 останніх місяців також вважаються найспекотнішими з коли-небудь зареєстрованих. З квітня 2023 року по березень 2024 року середня глобальна температура була на 1,58 градуса вищою за середню температуру у період 1850-1900 років.
Теплішим за норму прогнозують і травень, щоправда, тепло буде не таким аномальним, як у квітні. За прогнозом Володимира Деркача, початок травня очікується досить вологим, опадів вистачатиме. Добряче потепліє у 20 числах місяця. А ось під кінець травня варто очікувати неприємного сюрпризу – доволі значного похолодання.
Озимі культури не постраждали
Аграрії кажуть, що аномальне тепло не позначиться на озимих негативно, оскільки вегетація розпочалася не так давно, в середині минулого місяця, а вологи достатньо по всій території України. Однак деякі посіви можуть дещо постраждати. Найуразливіші рослини зі слабким розвитком, посіяні не в оптимальні терміни, а в жовтні-листопаді. Вони не розкущилися, і несподівана спека може негативно на них вплинути.
«Кожній фазі розвитку пшениці відповідають певні температурні показники. Для фази кущення – це 17-18 градусів. А коли температура сягає 25-27, а на сонці навіть 30 градусів, то пшениця досить швидко минає фази вегетації, як кажуть, старіє, недокущується і надто швидко переходить до фази виходу в трубку. Тож це може призвести до втрати урожайності навіть за наявності вологи», – зазначив незалежний експерт з агротехнічних питань Олексій Сергієнко Агропорталу. На думку експерта, занадто тепла погода звужує вікно для посівних робіт. «Ми ще недосіяли ярі зернові, а за таких температур вже необхідно сіяти просапні культури — соняшник, кукурудзу», — додає Олексій Сергієнко.
Раннє тепло не нашкодить садам, якщо не буде заморозків. Сади можуть почати цвісти, сформувати рожевий бутон. І якщо потім повернуться холоди і навіть заморозки, це означає можливе пошкодження дерев, зокрема абрикосів і персиків. Сливи та яблуні в таких ситуаціях страждають менше. Однак поки що прогнозів щодо заморозків немає. Тож сподіватимемося, що погода потішить нас і сприятиме хорошому врожаю.
