Детальніше розібратися в цьому допоможе досвідчений городник із багаторічним стажем, агроном Вячеслав Шевчук із Гайсинського району Вінницької області.
Картопля
Вам також може сподобатися
Цьогоріч дуже спекотне літо, і Вячеслав Павлович уже в липні копав картоплю. Чи не зарано? «Я копаю ту картоплю, яка піде на насіння, – каже городник. – Роблю це тому, що при високій температурі ґрунту відбувається кліматичне виродження картоплі або зараження вірусами, і вона тоді не зійде, якщо її посадити. Важливо не допустити, щоб картопля перегрілася. Краще викопати її трохи раніше. Згодом вона дійде. Викопану картоплю я не ховаю у льох, вона перебуває у затінку, набуває зеленого кольору. Звісно, озеленювати потрібно лише насіннєву картоплю».
Багаторічна практика городників свідчить про те, що найоптимальніші умови для зберігання картоплі – два-три градуси тепла за вологості повітря 85-90%. Для створення таких умов необхідно мати сухе, прохолодне, темне приміщення – наприклад, льох чи підвал, які не промерзають узимку.
Перед тим як занести зібраний урожай у підвал чи погріб, його треба добре просушити на повітрі. Головне, наголошує Вячеслав Шевчук, заносити картоплю в льох необхідно тоді, коли вночі вже стане прохолодно, щоб не було великого перепаду температур надворі й у приміщенні. Адже якщо теплу бульбу занести у прохолодний льох, вона одразу починає мокріти.
«У мене багато різних сортів, тож сортову насіннєву картоплю зберігаю у ящиках, а харчову – насипом, – ділиться Вячеслав Павлович. – Я застеляю дно відсіку у льоху плівкою, щоб коренеплоди не тягнули вологу із глини, потім насипаю. Висота насипу складає приблизно півтора метра».
При недостатній вентиляції інколи можливе зволоження верхнього шару картоплі. Запобігти цьому можна, вкривши урожай соломою. Від небажаного зволоження врятують також і столові буряки, які вкладають зверху на бульби.
Непогано зберігати картоплю і в невеликих ящиках. Їх потрібно викладати так, щоб між бульбами та дном верхнього ящика відстань була не меншою, ніж 6-7 сантиметрів. Ящики потрібно ставити на підставки (15-20 см над підлогою) і не присувати їх впритул до стіни.
Цибуля і часник
Найперше потрібно обрати правильне місце для їх зберігання. Воно має бути сухим, прохолодним, темним і добре провітрюватися. Це може бути комора, підвал, балкон, горище будинку або гараж. Оптимальна температура – кімнатна або ж дещо нижча. «Цибулю і часник найкраще зберігати у вінках, як робили це раніше й подекуди роблять і зараз, – рекомендує Вячеслав Шевчук. – У прохолодному сухому місці, у затінку вона поступово доходить, а коли вже підсохла, її обривають».
У цибулі і часнику залишають так звану шийку, тобто засохле листя завдовжки близько чотирьох сантиметрів – це перешкоджає проникненню в цибулини бактерій. Часник і цибуля не люблять різких коливань температури і вологості. Тара для зберігання повинна бути такою, щоб овочі мали доступ до свіжого повітря. Можна використовувати маленькі пластмасові ящики від цитрусових – їх зручно складати в штабелі, вони мало займають місця і забезпечують хорошу вентиляцію. Згодяться також кошики, сітки, невеличкі мішки із тканини, дерев’яні ящики або картонні коробки, навіть капронові колготки.
«Ми зберігаємо цибулю і часник окремо одне від одного у картонних ящиках на горищі, – продовжує знайомити з тонкощами господарювання городник. – Чому окремо? Бо якщо ці овочі зберігати поруч, то з часом часник стає сухим (в народі кажуть: вишептався), а цибуля гниє. Якщо взимку сильні морози, то ящики накриваємо тканиною. Споживаємо спочатку ранню і середньопізню, а цибуля шалот (корчуха) стоїть аж до нового врожаю».
Коренеплоди
З досвіду Вячеслава Шевчука, буряки дуже погано зберігаються у льоху насипом. Краще, за його словами, тримати їх у відкритих целофанових мішках, щоб волога зберігалася. А найоптимальніші умови для тривалого зберігання буряків – температура від 4 до -1 градуса, відносна вологість повітря – 90-95%. Ну й, безумовно, перед закладанням на зберігання обрізати гичку і трохи просушити коренеплоди на повітрі.
Перед тим як помістити моркву у сховище, її слід просушити, потримавши кілька годин на повітрі. Гичку обрізати нарівні з головкою. «Найкраще, найефективніше, – вважає Вячеслав Павлович, – зберігати моркву у пластмасову посуді чи целофановому мішку: шар моркви – шар жовтого піску, шар моркви – шар піску. Ми зберігаємо моркву впереміж із піском у великих пластмасових відрах. Так за потреби зручно переносити її з місця на місце».
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
