Найближча дата такого спільного святкування Великодня була 16 квітня 2017 року. І хоча цього року розбіжностей у даті Великодня немає, Православна Церква України (ПЦУ) та Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ) послуговуються новоюліанським календарем, а Римо-Католицька Церква та більшість протестантських користуються григоріанським календарем. Крім того, церкви західного та східного обрядів по-різному вираховують дати так званих рухомих церковних свят, до яких належить і Великдень.
Методика розрахунку дати Великодня називається Пасхалією. Вона була визначена ще в 325 році на Першому Нікейському Вселенському соборі. Відповідно до неї, Великдень має відзначатися в першу неділю після першого повного Місяця після весняного рівнодення. Власне, цей принцип діє й донині. Однак православні церкви враховують дату рівнодення за юліанським літочисленням – 3 квітня. А католицькі — за григоріанським, тобто рівнодення – 21 березня.
Також дата святкування Великодня тісно пов’язана з юдейським святом Песах. Воно зазвичай починається вночі після повного місяця після весняного рівнодення. А у високосні роки Песах іноді починається на другий повний місяць після весняного рівнодення. Й у східній традиції Великдень не може відзначатись до або одночасно зі святом Песах. А у західній традиції неаполітанський астроном Алоїзій Лілій та німецький монах-єзуїт Кристофер Клавій вирахували оновлену формулу, за якою Великдень можна святкувати і раніше, ніж Песах. Саме такою формулою досі послуговується католицький світ та інші церкви західного обряду.
Великдень за григоріанським календарем в 45 відсотках випадків святкують на тиждень раніше, ніж за юліанським, в 30 відсотках свята збігаються, у 5 відсотках різниця становить чотири тижні, а у 20 — п’ять тижнів. Різниці в два-три тижні між католицьким і православним Великоднем не буває.
І хоч ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, однак зберегли традиційну Пасхалію. Саме тому усі свята Великоднього циклу ПЦУ та УГКЦ відзначають за юліанським літочисленням. Це стосується не лише Великодня, а й залежних від його дати свят (Вознесіння, Трійця).
Щоправда, в УГКЦ нині співіснує дві Пасхалії. У багатьох країнах, де є церковні осередки, українська діаспора святкує Великдень за григоріанським календарем. Щоправда, це швидше із суто практичних міркувань, враховуючи, що на Великдень за юліанським календарем не буде офіційного вихідного.
2025 рік: шанс для єдності?
Про спільне відзначення Великодня християнами західного та східного обрядів йдеться вже давно. Зараз це питання набирає ще більшої актуальності, адже саме цього року, влітку відзначається ювілейна дата – 1 700 років від Нікейського собору, на якому, власне, і встановили правило Пасхалії. Про готовність до діалогу говорять і Вселенський Патріарх Варфоломій, і Папа Римський Франциск. І саме ювілейна річниця Нікейського собору має спонукати усіх християн зробити крок назустріч одне одному.
Озвучуються різні пропозиції, в який спосіб впровадити єдину дату Великодня для всіх християн. Одна із них — святкувати щороку у другу або третю неділю квітня. Також до діалогу залучені протестантські церкви, ведуться перемовини з німецькими лютеранськими єпископами. Але частина православних церков не зацікавлена у діалозі щодо узгодження спільної дати Великодня. До прикладу, російська православна церква і церкви, які їй підпорядковуються і підтримують патріарха кирила.
Зрештою, Великдень цьогоріч усі християни святкуватимуть в один день. І є надія, що влітку, коли святкуватимуть ювілей Нікейського собору, православні і католики таки дійдуть спільної згоди щодо Пасхалії. І вже в наступні роки ми відзначатимемо Великдень так само, як цьогоріч – усі разом.