Курячі блохи – широко розповсюджені паразитуючі комахи, які завдають шкоди сільськогосподарським птахам. Як захистити домашніх пернатих від них та як їх позбутися? Докладніше про це розповідає кандидат ветеринарних наук Юлія Сисюк.
– Юліє Олександрівно, що це за паразит такий – куряча блоха? Наскільки небезпечні ці комахи для домашньої птиці?
Вам також може сподобатися
– Куряча блоха – дрібна комаха, яку не завжди можна одразу помітити, проте шкоди від неї вистачає на цілий двір. Вона виглядає як маленька темна цяточка, що вміє надзвичайно спритно стрибати. Живе цей паразит переважно у щілинах курника, у солом’яній підстилці чи навіть у гніздах, а на тіло птиці перебирається, щоб насититися кров’ю. Господарі часто звертають увагу на зміни у поведінці курей ще до того, як самих бліх вдається розгледіти. Птиця стає неспокійною, часто чистить пір’я, гірше їсть і відмовляється сідати на яйця. У молодняка такі паразити особливо небезпечні: через постійну крововтрату він швидко виснажується, втрачає вагу, відстає у рості.
Небезпека курячих бліх полягає ще й у тому, що ці комахи можуть переносити різні інфекції та навіть гельмінтів. Тож якщо не вжити заходів, зараження швидко охоплює все поголів’я, і збитки для господаря стають відчутними: зниження несучості, уповільнення росту, хвороби. Щоб захистити птицю, потрібно регулярно прибирати й дезінфікувати курник, міняти підстилку, стежити за чистотою гнізд. А якщо паразити вже з’явилися – застосовувати спеціальні засоби для обробки як приміщення, так і самої птиці.
– У який спосіб можна виявити курячих бліх на птахах?
– Це не завжди просто, адже ці комахи вміло ховаються у пір’ї та найчастіше активні вночі. Проте уважний господар може помітити їхні сліди значно раніше, ніж самих паразитів. Передусім звертають увагу на поведінку птиці: кури стають неспокійними, часто зупиняються, щоб почухати дзьобом чи лапою пір’я, довго й нервово чистяться на сідалі. Іноді можна побачити, як курка різко злітає або ніби здригається без видимої причини – це реакція на укус блохи. Якщо придивитися до шкіри під крилом або на гребені, можна помітити маленькі червоні цятки від укусів, а іноді навіть самих бліх – вони виглядають як дрібні темні крапки, що швидко стрибають. Особливо добре паразити помітні в ділянках із менш густим пір’ям. У місцях масового скупчення бліх шкіра стає подразненою, червоніє, може з’являтися кірочка від постійних укусів.
Ще одна ознака – зниження несучості та поганий апетит. Якщо курка відмовляється від корму, а несучість падає без видимих причин, варто перевірити її на наявність зовнішніх паразитів. Молодняк реагує ще гостріше: він швидко худне, має млявий вигляд і відстає у рості. Досвідчені птахівники радять брати птицю на руки та оглядати пір’я проти світла. Часто бліх можна знайти на голові, шиї або в ділянці під крилами. А щоб виявити паразитів у самому курнику, достатньо перевірити підстилку та щілини сідал – у денний час блохи ховаються саме там.
– Виявивши паразитів, потрібно одразу починати лікування пернатих від бліх. Що саме необхідно робити?
– Найперше – слід обробити птахів. Для цього скористатися спеціальними протипаразитарними препаратами у вигляді порошків чи спреїв, які безпечні для птиці, але згубні для комах. Обробку проводити обережно, розсуваючи пір’я і наносячи засіб ближче до шкіри, адже саме там блохи живляться. Важливо стежити, щоб ліки не потрапили в очі чи дихальні шляхи курей. Не менш значним кроком є дезінфекція курника. Якщо залишити підстилку, щілини у сідалах чи підлозі необробленими, блохи швидко повернуться. Тому приміщення потрібно ретельно почистити, замінити підстилку, помити усі поверхні гарячою водою та обробити інсектицидними препаратами, дозволеними для птахівничих господарств. Особливу увагу приділити темним куткам і щілинам, де паразити люблять ховатися вдень.
Корисним є й профілактичний засіб – зольні ванни. Якщо в курнику чи на вигулі встановити ящик із сумішшю піску, деревного попелу й невеликої кількості сірки, кури самі регулярно «купатимуться» в ньому, очищаючи пір’я від паразитів. Це простий, але дуже ефективний метод, який допомагає не тільки при блохах, а й при інших зовнішніх шкідниках. Потрібно уважно стежити за станом птиці після першої обробки: часто для повного знищення бліх потрібно повторне застосування препарату через 7-10 днів. Це пов’язано з тим, що ліки діють на дорослих особин, а от личинки й яйця можуть залишитися у підстилці й дати нове покоління паразитів.
– Як у таких випадках проводять дезінфекцію у пташнику?
– Дезінфекція пташника у випадку виявлення бліх чи інших зовнішніх паразитів – справа не менш важлива, ніж лікування самих курей. Передусім курей вивести з пташника, а все сміття, стару підстилку й залишки корму обов’язково прибрати та спалити за межами господарства. Потім провести ретельне механічне очищення: помити підлогу, стіни, гнізда, сідала гарячою водою, за потреби – з додаванням мила чи соди. Після цього застосувати дезінфекційні розчини. У практиці птахівництва добре зарекомендували себе препарати на основі вапна, креоліну, спеціальні інсектицидні спреї, що дозволені для обробки пташників. Особливо ретельно зволожити розчином темні кути, щілини в дошках, місця під сідалами, адже саме там вдень ховаються блохи. Деякі господарі використовують і старий перевірений спосіб – обпалювання дерев’яних поверхонь паяльною лампою, що також ефективно знищує комах та їхні яйця. Після завершення обробки приміщення добре провітрити, а нову підстилку вносити лише тоді, коли запах деззасобів зникне повністю.
– Досвідчені птахівники для профілактики курячих бліх використовують деревний попіл, відлякують їх деякими рослинами. Можливо, є ще якісь народні методи боротьби з цими паразитами?
– Боротися з курячими блохами можна не лише хімічними препаратами, а й простими народними засобами, перевіреними десятиліттями. Одним із найвідоміших є використання деревного попелу. Господарі насипають його у ящики чи невеликі ямки, де кури охоче «купаються». Така ванна не лише очищає пір’я від жиру та пилу, а й діє як природний інсектицид, висушуючи й знищуючи бліх та їхні личинки. Добре відлякують паразитів і деякі рослини. Наприклад, пижмо, полин, м’ята чи лаванда мають різкий запах, який неприємний для комах. Сухі гілочки цих трав часто розкладають у гніздах, під сідалами чи навіть у самій підстилці. Курник при цьому наповнюється приємним ароматом, а блохи воліють залишати таке середовище. Дехто з господарів використовує й часник: подрібнені зубчики кладуть у кути пташника або натирають ними дерев’яні поверхні.
Ще один народний прийом – обробка приміщення оцтовим розчином. Його розпилюють на стіни й підлогу після механічного прибирання, що допомагає зменшити кількість паразитів та створює для них несприятливі умови. У сільських господарствах інколи застосовують і суміш піску із сіркою – такий порошок також насипають у ванни для «купання» курей.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
