У Хусті є унікальна майстерня у складі двох однодумців – сімейної пари Василя й Вероніки. Вона називається Lay Bottle, що з англійської перекладається як «лежача пляшка». Адже у цій сімейній майстерні народжуються вироби зі скляної вторсировини, переважно з пляшок, і частина з них справді схожа на лежачі пляшки.
«Ідея створення виникла ще за часів карантину, – пригадує жінка. – До цього ми були артистами: Василь – гітарист гурту «Чаламада», а я – засновниця театру середньовічного танцю «Тартан» і організаторка містичних вечорниць «Гниле Яблучко». З настанням карантину ми залишились без роботи. Багато подорожували тоді рідним Закарпаттям, милувалися його красою і жахалися від засмічення. У Василя також була вітражна майстерня, яка теж перестала працювати через ковід. Тож ми вирішили створити бізнес, за допомогою якого могли б розповідати про Закарпаття, трохи допомагати вирішувати питання засмічення, використовуючи наявні на той час у нас потужності. А це були дві печі для вітражної техніки випікання скла».
Вероніка зазначає, що хотілося створювати щось таке, що можна надсилати поштою. Так у подружжя народилася ідея лежачої пляшки, яку можна використовувати як тарілочку під нарізку чи закуску. Всі пляшки, з яких виготовляються вироби, майстерня приймає від жителів і закладів регіону. Відтак їхню діяльність сміливо можна назвати естетичною й практичною мистецькою переробкою.
Василь, художник-графік за освітою, безпосередньо створює вироби. А Вероніка представляє їх світу: фотографує, знімає відео, розповідає про них в інтернеті, спілкується із замовниками і представляє вироби на виставках і маркетах. Нині у майстерні чотири печі, свердлильний верстат, верстати для нарізання, шліфування, піскострую, паяльники, склорізи, гравіювальні машинки…
«Не слідувати трендам, а задавати їх»
«Від часу створення ми переробили понад 8,5 тисячі пляшок, значно розширили асортимент і виробляємо не тільки тарілки, а й вази, склянки, годинники, світильники, свічники, орнаментальні тарілки і підвіски, прикраси… – продовжує Вероніка. – В асортименті є суто наші вироби, які розробляв саме Василь, тож можна стверджувати, що вони є унікальними. Тарілки у формі пляшок і склянки нині багато хто робить. Та є наші особисті розробки. Як-от графічні картини на тарілках, а особливо з архітектурними спорудами. Також орнаментальні тарілки і підвіси з пляшкового і віконного скла виникли внаслідок експериментів Василя. Ми починали з простих, але на той час не дуже розповсюджених позицій. Доводилося вигадувати сервірування тарілочок. Я навіть знімала якісь цікаві закарпатські рецепти і показувала, що ж можна подавати».
У переліку виробів майстерні Василя й Вероніки багато сувенірної продукції, до прикладу, тарілочки з гравіюванням, яке наноситься вручну. На них зображені місцеві архітектурні споруди. Таким чином Закарпаття подорожує світом за допомогою творчих майстрів.
У лютому 2022-го одне з відео майстерні набрало понад 3 мільйони переглядів
Повномасштабне вторгнення росії в Україну перекреслило успішні плани подружжя. Адже саме на той час вдалося інформаційно розкрутити свій бренд. «Ми думали, що вдасться вийти на новий рівень… Але успіх протривав два тижні, і почалася війна, – пригадує Вероніка. – Тоді ми усі пляшки відвезли місцевим волонтерам на «коктейлі Молотова», а самі пішли волонтерити на кухню. Проте вже в березні відновилися замовлення. Ми, звісно, очманіли, але зрозуміли, що цю країну таки не перемогти. Відкрили майстерню і почали брати участь у благодійних ярмарках, давати вироби на аукціони і розіграші. Загалом робили все, що вміли, лишень би допомогти. Допомагаємо і зараз, щоправда, вже не так масштабно, як у 2022-му. Але залюбки даємо продукцію для аукціонів і розіграшів, донатимо частину прибутку й організовуємо благодійні заходи. Також, що не менш важливо, працюємо офіційно. Бо податки і відповідальність мотивують заробляти більше, ставати краще і працювати над собою та на Перемогу».
