Подружився з пернатими Ян Петрушка ще у 1980 році. Заохотили його до цього брати та інші родичі, батько ж допоміг зробити голубник на горищі хати. Хлопець доглядав за голубами до служби в армії, і це приносило йому справжнє задоволення. «Потім була перерва, адже служив у війську, а тоді тривалий час був на заробітках, – розповідає Ян Федорович. – На Вінниччині зустрів свою половинку – дружину Людмилу. З часом знову взявся за розведення голубів поштово-спортивної породи». Для цього розібрав половину даху нового сараю, облаштував просторий голубник. Зі Львівщини, своєї батьківщини, привіз більше сорока голубів – усі вони були окільцьовані, з паспортами. Вивів молодняк і відтоді ще більше прикипів душею до пернатих.
«З весни, як тільки сонечко блисне, голуби складають гніздечко, – розповідає Ян Петрушка. – Я поробив спеціальні полички, перебиті планочками. Кладу в голубник відро сіна і відро соломи, і за три дні голуби розносять все це на гнізда. Голубка зносить два, рідше – три яєчка. Потім вони з голубом по черзі сидять на яйцях. Через два тижні вилуплюються маленькі жовтенькі голубенята. Батьки годують їх три-чотири дні молочком, потім – способом зригування, згодом – цілим зерном. Через деякий час голубки знову несуть яйця, висиджують пташенят, і так чотири-п’ять разів на рік».
Кормом для голубів є горох, кукурудза, пшениця, гречка, ріпак – практично все зерно, а також хліб. Годувати їх потрібно регулярно – двічі-тричі на день. Важливо й те, щоб голубник був чистим. А щоб птахи не хворіли, їх потрібно випоювати. «Запобігаємо орнітозу та іншим хворобам птахів, в основному, народними методами – запарюємо чай із полину, чистотілу, випоюємо їх, є такі напої й у продажу, – ділиться досвідом Ян Федорович. – На жаль, з кожним роком голуби все більше хворіють. Причини – пташині захворювання та брудне повітря».
А ще голуби потерпають у повітрі від яструбів, перепелятників, стерв’ятників, рябців. Цих хижаків останнім часом розвелося дуже багато. Старі голуби, на відміну від молодих, як правило, вириваються із лап хижаків. І тоді людині доводиться допомагати їм заліковувати рани.
Дресирувати птахів починають, коли вони досягнуть шеститижневого віку й отримають оперення. Відвозять подалі від гнізда й привчають повертатися додому, поступово збільшуючи відстань. «Перед тим як випускати голубів, треба подбати, щоб вони були здорові, нагодовані, – пояснює Ян Федорович. – Я відвожу їх у ящичку на поле за шість кілометрів від дому і випускаю – чи по одному, чи разом. Протягом тижня – ще раз, щоб не забували. Потім – на відстань 20-30 кілометрів, на 80 кілометрів. Возив голубів навіть у Миколаїв, Одесу, Київ, Бердичів, Тернопіль, Кропивницький…»
Двічі на рік проводяться виставки-ярмарки сільськогосподарських тварин та декоративної птиці й в адміністративному центрі територіальної громади, в якій мешкає Ян Петрушка, тож у нього є можливість поспілкуватися з голубівниками-однодумцями. Ян Федорович неодноразово брав участь у подібних заходах, нагороджений грамотою і медаллю (перше місце) за високий рівень представленої колекції на фестивалі голубів і декоративної птиці у Помічній Кіровоградської області, а також за розвиток і популяризацію національного голубівництва.
Нині чоловік займається переважно господарством, адже з дружиною тримають кіз, обробляють город. Однак він хороший майстер будівельної справи, а також уміє класти груби. А як же голуби? «Голуби у мене – для душі, – усміхається Ян Федорович. – Я з дитинства люблю природу, пташок. Буває, після роботи візьму відро зерна, прийду до голубів, вони поприлітають до мене – і я відпочиваю душею».
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
