Неймовірно гарні, елегантні гладіолуси завдяки стрункій, величній формі та розкішному суцвіттю різноманітних кольорів з витонченими пелюстками вважаються «королями» серед квітів. Своєю вишуканою красою вони створюють акцент на клумбі. А ще гладіолуси – ідеальні для створення чудових, шикарних букетів.
Про те, як правильно їх садити та доглядати за ними, дізнаємося у досвідченої квітникарки Людмили Сагієнко з Бершаді, що на Вінниччині. «Я вирощую багато різних квітів, а гладіолуси, можна так сказати, нав’язала мені моя сестра Люба, яка ними займається дуже давно, – розповідає Людмила Іванівна. – Вона весь час радила: «Посади». П’ять років тому сестра передала мені кілька ящиків оброблених для захисту від хвороб і шкідників, уже готових до висаджування бульбоцибулин гладіолусів, і відтоді я залюбки вирощую ці надзвичайно гарні квіти».


Гладіолуси потребують вологопроникного, добре дренованого ґрунту. Їх необхідно висаджувати на рівному, без нахилу місці. Варто подбати й про захист високих вертикальних пагонів від протягів і вітру.
«Гладіолуси люблять вологу, дощове літо, їм потрібні належні умови, – стверджує квітникарка. – У нас город до долини, чорнозем. Садимо гладіолуси у вологому місці, від долини, і не поливаємо – їм вистачає вологи в ґрунті. А сестра ці квіти поливає, інакше засохнуть. Як готуємо ділянку для висадження гладіолусів? Восени зорюємо, у зимовий період вносимо попіл, а навесні перед посівом – нітроамофоску. Це комплексне мінеральне добриво покращує ріст, розвиток рослин. Безпосередньо перед висаджуванням бульбоцибулин ґрунт обов’язково фрезеруємо мотоблоком, в результаті чого він розпушується й добре очищається від бур’янів».
Людмила Іванівна рекомендує особливу увагу приділяти підготовці посадкового матеріалу гладіолусів для висадження в ґрунт. Для підвищення стійкості до хвороб бульбоцибулини слід обробити фунгіцидами. «Ми їх замочуємо на три-чотири години в розчині фундазолу або «Актари», просушуємо і потім висаджуємо в ґрунт, – ділиться досвідом квітникарка. – Технологія висаджування доволі проста. Бульбоцибулини садимо на глибину більше десяти сантиметрів, в ряду відстань між ними – теж приблизно 10 сантиметрів, а рядки робимо на відстані двадцяти сантиметрів».
А коли ж саме потрібно висаджувати підготовлений матеріал? Досвідчені квітникарі рекомендують це робити тоді, коли земля нагріється до 10 градусів, тобто орієнтовно наприкінці квітня.
«Як свідчить моя практика, гладіолуси можна садити і раніше, – впевнена Людмила Сагієнко. – Торік я їх посадила наприкінці березня. Вже коли були сходи, вдарили заморозки. Я дуже хвилювалася, що квіти загинуть. Але все було добре, нічого не померзло. Однак дійшла до висновку: гладіолуси краще садити в кілька етапів через два тижні. Тоді вони й зацвітатимуть поступово, по черзі. До речі, гладіолуси цвітуть з початку липня до кінця вересня».
Звісно, щоб рослина повноцінно зацвіла, потрібно вчасно дбати про зволоження в посуху та підживлення. Квітникарка переконана: для гладіолусів бажано крапельний полив. Важливо й регулярно виполювати бур’яни. «Гладіолуси ми сапаємо п’ять-шість разів за літо, ретельно боремося з бур’янами, ділянка в мене дуже доглянута, – каже Людмила Іванівна. – Підживлюємо квіти аміачною селітрою двічі-тричі. Влітку також обробляємо від шкідників, зокрема від трипсу».

Важливо не забувати, що ці квіти сягають у висоту до двох метрів, і їх, як правило, потрібно підв’язувати, адже їхні величезні суцвіття можуть хилити до землі вітер і дощ. «Я гладіолуси не підв’язую, бо у мене їх багато, ростуть вони суцільним масивом і, так би мовити, самі себе підтримують. А якщо садити 20-30 рослин, то, звісно, їх обов’язково потрібно підв’язувати», – зауважує квітникарка.
Гладіолуси не зимують в ґрунті. Ця рослина розмножується бульбоцибулиною. «Викопують гладіолуси приблизно через сорок днів після цвітіння, тобто у кінці вересня – на початку жовтня, – наголошує Людмила Сагієнко. – Вважається, що на цей час бульбоцибулини вже сформувалися повністю. До речі, якщо рослину вирощують на посадковий матеріал, то квітконоси потрібно зривати. Хоча це і жалко робити, але це необхідність, адже тоді вся сила піде в бульбоцибулину. Викопані бульбоцибулини необхідно обов’язково просушити. Ми їх просушуємо на горищі приблизно три тижні. Потім складаємо бульбоцибулини в ящички, заповнюючи їх на третину. Зберігаємо у сухому прохолодному місці при температурі 4-6оС. Періодично перевіряємо бульбоцибулини, весною перебираємо, обробляємо й готуємо до висаджування».
Людмила Іванівна вирощує махрові, великоквіткові, мілкоквіткові, гофровані та інші сорти гладіолусів. Їхня барвиста палітра неймовірна – від білого, рожевого, жовтого до зеленого, бордового та навіть фіолетового кольорів.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.

















