Про гіпоксію, її профілактику, симптоматику, способи лікування читачам «Сімейної газети» розповідає сімейна лікарка Валентина Гой.
– Лікарко, в першу чергу, що таке гіпоксія?
Вам також може сподобатися
– Гіпоксія, або киснева недостатність, являє собою стан, при якому відбувається дефіцит кисню як в окремих частинах тіла, так і в усьому організмі. Можливий варіант, коли кисню достатньо, але тканини не в змозі його засвоювати або він недостатньо насичує органи та тканини. Провокують дефіцит кисню різні причини, зокрема порушення дихання, зниження рівня кисню в повітрі, анемія або проблеми з серцево-судинною системою, що обмежують доставку кисню до тканин. Класифікація кисневої недостатності залежатиме від причини. Наприклад, розрізняють екзогенну гіпоксію, що викликається зміною рівня насиченості вдихуваного повітря внаслідок впливу зовнішніх факторів. Також на розвиток кисневої недостатності може вплинути розвиток анемії (гемічна гіпоксія) або порушення функції тканин поглинати кисень та інше. Гіпоксія може розвинутися як упродовж кількох секунд чи годин, так і тривати місяцями або роками, що є характерним для її хронічної форми.
– Що найбільш чутливе до кисневого голодування?
– Звісно, нервова система. Нейрони кори головного мозку можуть повноцінно функціонувати в умовах повного припинення кровотоку всього 5-6 хвилин. Нейрони спинного мозку – до 60 хвилин. Важка і тривала гіпоксія викликає ураження центрів кровообігу і дихання, розлади дихальних рефлексів, з’являються судоми, людина може втрачати свідомість. Дуже чутливий до кисневого голодування серцевий м’яз. Він стоїть на другому місці після нервової системи по чутливості до гіпоксії. Наростаюча і важка гіпоксія пригнічує скоротливу і ритмічну діяльність серця.
– А які основні провокуючі фактори виникнення дефіциту кисню?
– Найосновнішими є: набряк легень та слизової бронхів, тривале перебування в приміщенні з обмеженим доступом повітря, васкуліти, ураження судин при цукровому діабеті, перебування у високогір’ї або політ на високі відстані, анемія, отруєння чадним газом, нітратами, запальні процеси в легенях.
– Які симптоми свідчать про розвиток гіпоксії?
– Гіпоксія, або кисневе голодування, може проявлятися різними симптомами, які залежать від важкості стану та швидкості його розвитку. До основних проявів гіпоксії слід віднести задишку. Відчуття нестачі повітря і утруднення дихання – один з ранніх і характерних симптомів гіпоксії. Крім того, серед симптомів – швидка втомлюваність, відчуття загальної слабкості, зниження фізичної витривалості та швидке виснаження навіть при невеликій фізичній активності. Недостатність кисню в мозку призводить до частого головного болю і запаморочення, що можуть бути постійними або періодичними. Синюшність шкіри і слизових оболонок, особливо губ і нігтів (ціаноз), вказує на недостатню насиченість крові киснем. Важка гіпоксія може навіть викликати порушення рухової координації, зниження точності рухів та навіть втрату рівноваги. Прискорене серцебиття (тахікардія) є компенсаторною реакцією організму на нестачу кисню, щоб збільшити доставку кисню до тканин. Гіпоксія також супроводжується зниженням здатності до концентрації, погіршенням пам’яті, сплутаністю свідомості, а в тяжких випадках – непритомністю. Недостатнє постачання кисню до нирок може призвести до зменшення кількості сечі, що виводиться, і порушення їхньої функції. У важких випадках гіпоксія може викликати судоми через порушення електролітного балансу та функцій центральної нервової системи. Недостатність кисню може впливати на функцію шлунково-кишкового тракту, викликаючи нудоту та блювання.
Отже, до типових скарг належать: головний біль та запаморочення, блідість шкірних покривів, постійні слабкість та сонливість, зниження артеріального тиску, безконтрольне скорочення м’язів, зниження частоти та глибини дихання. При погіршенні самопочуття спостерігається поверхневе дихання. Симптоми гіпоксії можуть варіюватися від легких до важких і залежать від того, наскільки швидко розвивається гіпоксія і наскільки серйозним є дефіцит кисню. Вчасне виявлення симптомів і звернення до лікаря є критично важливими для ефективного лікування та запобігання серйозним ускладненням.
– Ви сказали, що буває хронічна форма цієї патології?
– Так. Але слід зауважити, що хронічна форма, попри незворотні наслідки для організму, має нестрімкий розвиток. Особливістю є зміни зі сторони фаланг пальців, вони нагадують «барабанні палички». Якщо не лікувати причини цієї недуги, може виникнути навіть набряк мозку. До того ж існують високі ризики летального результату внаслідок ураження серцево-судинної системи та дихального центру.
– Якщо ж стадія гостра?
– При розвитку гострої гіпоксії важливо надати потерпілому невідкладну допомогу із забезпеченням доступу свіжого повітря, викликом швидкої. Важливо пам’ятати, що гіпоксія може впливати на різні органи і системи, зокрема мозок, серце та м’язи, тому своєчасна діагностика та лікування є критично важливими.
– А як діагностують і лікують гіпоксію?
– Окрім зовнішніх ознак та встановлення ступеню гіпоксії, важливо оцінити наявність ускладнень. Для цього потрібно виконати електрокардіограму, пульсоксиметрію, лабораторні аналізи крові. Тактика лікування буде залежати від ступеня гіпоксії. Тобто можливо обмежитися виключно змінами у способі життя (фізична активність, провітрювання приміщення) або необхідне проведення комплексної терапії.
– Не секрет, що ми, українці, полюбляємо займатися самолікуванням. Якщо вдатися до такого методу щодо цієї патології?
– Належне лікування гіпоксії може значно покращити стан пацієнта та запобігти серйозним ускладненням. Комбінація різних методів допомагає досягти найкращих результатів. Самолікування може бути небезпечним і призвести до погіршення стану. Тому необхідно завжди консультуватися з лікарем перед початком будь-якого лікування.
– Гіпоксію, як і решту недуг, напевно, все ж найліпше профілактувати? Як саме?
– Профілактика гіпоксії включає заходи, спрямовані на забезпечення достатнього надходження та ефективного використання кисню в організмі. Основні профілактичні заходи включають регулярні фізичні вправи. Підтримка фізичної активності допомагає покращити вентиляцію легень і збільшити насичення крові киснем. Вправи на свіжому повітрі особливо корисні для підтримання здоров’я дихальної системи. Куріння значно знижує здатність легень ефективно поглинати кисень, що підвищує ризик гіпоксії. Тому відмова від цієї шкідливої звички сприяє поліпшенню функції легень та загального здоров’я. Слід уникати забруднених середовищ та контактів з токсичними речовинами, які можуть погіршувати функцію дихальної системи. Забезпечення організму всіма необхідними вітамінами та мінералами, особливо вітамінами C та E, які відіграють важливу роль у функціонуванні дихальної системи. Отже, збалансована дієта допомагає підтримувати належний рівень кисню в крові. Мегаважливі регулярні медичні обстеження. Це дозволяє вчасно діагностувати та лікувати захворювання дихальної системи. Слід контролювати артеріальний тиск та лікувати серцеву недостатність для забезпечення адекватного кровотоку і доставки кисню до тканин. Для цього потрібно регулярно приймати призначені медикаменти та дотримуватися рекомендацій лікаря.
