Після напружених дискусій Верховна Рада таки ухвалила бюджет на рік наступний. Документ передбачає дефіцит у понад 18 відсотків ВВП, суттєві видатки на оборону й соціальну підтримку, але залишає відкритим питання – де взяти сотні мільярдів, яких бракує для його виконання. Закон «Про державний бюджет на 2026 рік» вступить у силу після того, як його підпише президент.
Процес ухвалення
Вам також може сподобатися
За державний бюджет на 2026 рік віддали голоси 257 народних депутатів із 395. А під час самого ухвалення у залі лунали крики «Ганьба!». Найбільше обранці обурювалися тим, що Кабмін повністю проігнорував правки депутатів щодо підвищення зарплат військовим. Натомість урядовці залишили фінансування програм «Національний кешбек», «Зимова підтримка» та мільярди на «стратегічні комунікації». Опозиція заявила про 68 мільярдів гривень неефективних і популістських видатків та вимагала голосувати за бюджет постатейно, шоб прибрати такі програми. Однак ця пропозиція не знайшла підтримки у більшості.
«Дірка» у майже два трильйони гривень
Доходи бюджету склали 2 трлн 918 млрд гривень. Натомість видатки – 4 трлн 781 млрд гривень. Різниця в 1,9 трлн гривень становить 18,5 відсотка ВВП. Джерел покриття великої частини цього дефіциту наразі немає. В уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від ЄС, проте блок не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.
Безпека та оборона
На цей сектор передбачили 2 трлн 806 млрд гривень (27,2% ВВП). З них на зарплату військових – трильйон 273 млрд гривень. На озброєння та військову техніку – 709 млрд гривень.
Окремо на ветеранську політику передбачено 19 млрд гривень. Це на 6,3 млрд гривень більше ніж цього року. Серед витрат – 5,7 млрд гривень на компенсацію житла ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп, 4 млрд гривень – на підтримку ветеранів, майже 3 млрд – на фахівців із супроводу, понад 1 млрд гривень – на створення ветеранських просторів.
Освіта
Наступного року передбачено поетапне зростання заробітних плат для освітян: з 1 січня – на 30% та з 1 вересня – ще на 20%. Загалом на освіту в бюджеті заклали 278,7 млрд гривень (+79,8 млрд до 2025 року).
14,4 млрд гривень передбачили на безкоштовне шкільне харчування, 6,6 млрд – на підвищення академічних стипендій з вересня вдвічі. А 2,1 млрд гривень спрямують на придбання 14,1 млн підручників для 4-х і 9-х класів.
Здоров’я
На охорону здоров’я у бюджеті виділили 258,6 млрд гривень (+38,8 млрд до 2025 року). Зокрема 191,6 млрд гривень піде на програми медичних гарантій, 41 млрд гривень – підвищення зарплат лікарям первинної та екстреної медичної допомоги до 35 тисяч гривень; 8,7 млрд гривень – безкоштовні ліки, зокрема для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та інших хронічних захворювань; 15,2 млрд гривень – централізовані закупівлі ліків (онкопрепарати, серцево-судинні, препарати при орфанних хворобах, ендопротезування, донорство тощо); 10 млрд гривень – на нову програму перевірки стану здоров’я для людей віком від 40 років.
Соціальна підтримка
Державний бюджет на 2026 рік передбачає 468,5 млрд гривень фінансування Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України. З них на виплату пенсій передбачено 251,3 млрд гривень; на підтримку громадян у складних життєвих обставинах – 102,7 млрд гривень. З них зокрема 9,2 млрд – базова соціальна допомога та 48,4 млрд – підтримка ВПО.
Для підтримки сімей з дітьми заклали 52,7 млрд гривень. Із загальної суми 24,5 млрд гривень спрямують на запуск нових програм: одноразову виплату при народженні дитини – 50 тис. гривень; щомісячну допомогу для догляду за дитиною до однорічного віку – 7 тис. гривень; щомісячну допомогу для догляду за дитиною від року до трирічного віку «єЯсла» при виході батьків на роботу – 7 тис. гривень; надання одноразової грошової допомоги учням перших класів «Пакунок школяра» – 5 тис. гривень.
Крім того, на соціальний захист осіб з інвалідністю виділять 9,9 млрд гривень; на субсидії та пільги – 42,3 млрд гривень; на розвиток системи соціальних послуг – 2,4 млрд гривень; на інші соціальні виплати – 2,1 млрд гривень.
Зросте прожитковий мінімум
Вперше від 2023-го уряд передбачив збільшення соціальних стандартів. Мінімальна зарплата має зрости з 8 000 до 8 647 гривень. Загальний прожитковий мінімум – з 2 920 до 3 209 гривень, прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3 028 до 3 328 гривень; прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, – з 2 361 до 2 595 гривень.
Критика бюджету
Цьогоріч до другого читання депутати подали до бюджету рекордну кількість правок – понад 3 300. Із них лише близько 6% були враховані. Це тенденція останніх років. До повномасштабної війни враховували повністю або ж частково 36-52% поправок до бюджету.
Головна претензія до бюджету від представників різних депутатських фракцій – документ не передбачає підвищення матеріального забезпечення військових.
Критикують бюджет і за занадто щедрі соціальні видатки, особливо при такому суттєвому дефіциті. «Національний кешбек» і інші видатки досить сумнівні в умовах, що склались.
А економістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко зазначила, що 4 мільярди гривень, які заклали на марафон «Єдині новини», можна було б використати доцільніше.
І в парламенті, й в уряді визнають: документ буде складно виконати без чітких домовленостей про міжнародну фінансову допомогу. І за збігом обставин, саме в день голосування за проєкт Держбюджету-2026 з’явилася заява президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що Європейський Союз збирається покрити дві третини потреб України у зовнішньому фінансуванні у 2026 та 2027 роках на суму близько 90 млрд євро.
