Більшість з нас переконані, що до гнізд на подвір’ях чи біля них повертаються ті ж, «свої» лелеки, які тут гніздилися в минулому році, а може, і в попередні. Заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника Віталій Грищенко пояснив це явище крізь призму науки.
Для птахів і багатьох інших тварин характерна так звана філопатрія, констатує науковець, що у дослівному перекладі з грецької означає «любов до батьківщини». У перелітних видів є тенденція повертатися не тільки в місця народження й попереднього гніздування, а й у пункти зупинок і відпочинку під час міграції та райони зимівлі. У науковій літературі описаний випадок, коли один німецький лелека протягом десяти років прилітав зимувати на одну й ту ж ферму в Південній Родезії (зараз це Зімбабве). Боба (так його назвали) тут уже добре знали й чекали. А як його впізнавали? Він мав «паспорт», тобто був закільцьований. Кільця для лелек великі, та ще й роблять їх часто так, щоб номер можна було прочитати в бінокль, не відловлюючи птаха. Люди оцінюють такі речі зазвичай емоційно, але є в явищі філопатрії й суто прагматична біологічна основа. Якщо птах повертається в місцевість, яку добре знає, в нього більше шансів вижити й залишити більше потомства. Йому легше знайти їжу, зайняти кращу гніздову ділянку, уникнути небезпеки тощо. Але якщо птахи проявлятимуть тільки консерватизм у виборі територій під час різних етапів річного циклу, то при зміні умов вони матимуть великі проблеми. А тому все відносно – поведінку птахів визначають дві протилежні тенденції: постійність і мінливість. Суть справи в цьому разі добре передає давнє латинське прислів’я: «Ubi bene ibi patria» (де добре – там і батьківщина). За значного погіршення умов птахи можуть змінювати і місця гніздування, і шляхи перельоту, і місця зимівлі.
Вам також може сподобатися
Повернення птахів до місцевості, де вони народилися або гніздилися в попередньому році, називають гніздовим консерватизмом. У білого лелеки він добре виражений. У більшості випадків бузьки повертаються в рідні краї. Віталій Грищенко акцентує увагу на тім, що так стається не завжди, а «рідні краї» – не обов’язково те саме гніздо. Німецькі орнітологи встановили, що більшість лелек поселяються не далі 50-100 кілометрів від місця свого народження. Але при цьому відомі випадки й дуже далекого переселення цих птахів – на сотні кілометрів. Спостереження за 93 закільцьованими лелеками на сході Німеччини показали, що 20 із них займали одне й те ж гніздо два роки поспіль, 13 – три роки, 7 – чотири, 3 – п’ять, 2 – шість, а по одному – 11, 14 і навіть 19 років. Отже, ймовірність того, що до гнізда навесні повернувся саме ваш лелека, досить висока, але аж ніяк не гарантована.
На вибір місця гніздування впливає дуже багато різних факторів. По-перше, лелека може повернутися навесні одним із перших і вибрати краще, з його точки зору, гніздо. По-друге, він може повернутися пізніше і виявити, що минулорічне гніздо вже зайняте. Ось тому вони і поспішають навесні, незважаючи на можливе повернення холодів, адже зайняти порожнє гніздо значно легше, ніж відбити його. По-третє, ваш лелека може взагалі не прилетіти. І причина неповернення – не обов’язково загибель птаха. Лелеки можуть пропускати деякі гніздові сезони, «холостякуючи» через невдалі умови зимівлі, птах ослаблений або хворий, не вистачає їжі в місцях гніздування тощо. Так, 2020 року близько 10% українських лелек не розмножувалися через посуху. Ну й ще чимало різних причин. Зокрема, на вибір гнізда значною мірою впливають результати гніздування в попередньому році. Якщо воно було невдалим, птахи можуть не повернутися. Особливо, коли це було викликано якимсь катастрофічним чинником. Наприклад, у селі Пекарі, в околицях Канева, гніздо лелек на водонапірній башті два роки поспіль розоряли орлани. Зрештою птахи взагалі покинули його. Міг лелека і пристати до гарної компанії дорогою й «податися на багатші села». Якщо навколо рідного гнізда вже не луки, а неозорі поля кукурудзи та соняшнику, чого туди повертатися?…
Ну а яка ймовірність того, що ваші обоє птахів? У білого лелеки, виявляється, пари не постійні. Вони утворюються зазвичай уже на гнізді. І підхід у самки дуже прагматичний: щоб вона проявила свою прихильність, «чоловік» повинен мати хорошу «квартиру», тобто гніздо, та ще і пристойну «земельну ділянку» – кормові угіддя навколо. Від цього залежить, скільки пташенят самка зможе виростити, то ж причини «перебирати обранцями» в неї дуже вагомі. Самки частіше змінюють місця гніздування, ніж самці. А тому, звичайно, може бути, що обидва птахи пари ті ж, що гніздилися тут і в попередньому році, але це зовсім не обов’язково. Знову ж таки, переконаними в цьому ви можете бути лише в тому разі, якщо обидва птахи помічені, зазначає пан Віталій.
