Врешті, після тривалого обговорення та резонансу в суспільстві, внесення множинних поправок, народні обранці таки ухвалили довгоочікуваний Закон про мобілізацію. Що ж зміниться для військовозобов’язаних?
Мобілізації підлягають громадяни віком від 25 до 60 років.
Вам також може сподобатися
Електронні повістки громадянам не надсилатимуть. Їх вручатимуть лише у паперовому вигляді.
Ті, хто отримав повістку, мають з’явитися в конкретний територіальний центр комплектування (ТЦК) у визначений повісткою термін. Якщо людина вчасно не доїхала до військкомату, впродовж трьох днів має пояснити ТЦК – чому. Поважною причиною неявки може бути стихійне лихо, хвороба, смерть близького родича.
Електронний кабінет призовник, військовозобов’язаний чи резервіст, в якому акумулюються дані про нього, реєструє добровільно. Кабмін протягом двох місяців після опублікування закону має забезпечити створення та функціонування е-кабінету.
Під час проведення мобілізації чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані постійно носити із собою військово-обліковий документ (приписне посвідчення, військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного) і пред’явити його на вимогу представника ТЦК, прикордонника або поліцейського. Перевірятимуть документ в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Представник ТЦК або поліцейський зобов’язані фіксувати процес перевірки документів на камеру або телефон.
Після введення закону в дію у всіх військовозобов’язаних буде 60 днів, щоб уточнити в ТЦК, ЦНАП або через електронний кабінет свою актуальну адресу проживання, контактну інформацію та інші військово-облікові дані.
Громадяни, які перебувають не в Україні, можуть відправити інформацію до ТЦК через електронну пошту, зателефонувати туди або зареєструвати електронний кабінет і оновити дані в ньому. Громадянам, які постійно проживають за кордоном, необхідно стати на військовий облік в Україні. Процедуру визначатиме Кабмін. Якщо цього не зробити, то військовозобов’язані віком від 18 до 60 років не зможуть отримати консульські послуги в закордонних дипустановах України.
Паспорт і закордонний паспорт військовозобов’язані також зможуть оформити, лише якщо матимуть при собі військово-облікові документи.
Цивільні чоловіки від 25 до 55 років, які отримали інвалідність ІІ та ІІІ груп після 24 лютого 2022 року (за винятком військових), мають ще раз пройти медико-соціальну експертизу (МСЕК), щоб підтвердити її висновки.
На військову службу можуть призвати засуджених до умовного терміну, крім тих, хто вчинив злочини проти нацбезпеки України. Такі громадяни проходитимуть її у спеціалізованих підрозділах військових частин.
Обов’язкової мобілізації жінок не буде. Вони мають стати на військовий облік, якщо здобули медичну або фармацевтичну освіту та придатні до служби за станом здоров’я і віком. Жінки, професія яких споріднена з військово-обліковою спеціальністю, можуть стати на військовий облік за бажанням. Під час воєнного стану жінок, які перебувають на військовому обліку, призивають на військову службу добровільно. У мирний час жінки можуть вступити на військову службу або службу у військовому резерві тільки добровільно – за контрактом.
Зміни у базовій військовій службі та загальновійськовій підготовці у мирний та воєнний час
Для громадян від 18 до 25 років замість строкової запроваджується базова військова служба, період проходження якої вони можуть обрати самостійно до того, як виповниться 24 роки.
Базова військова служба у воєнний період триватиме до 3-х місяців, з яких не менше місяця – базова загальновійськова підготовка і до 2-х місяців – фахова. У мирний час – до 5 місяців: 3 місяці загальновійськової підготовки і 2 – фахової.
Направлятимуть громадян на проходження базової військової служби райдержадміністрації у взаємодії з ТЦК та органами місцевого самоврядування. Відстрочку матимуть призовники, які навчаються або визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я. Вона діє до 24-х років.
Щороку до 1 жовтня призовники зобов’язані подавати у ТЦК документи, що підтверджують їх право на відтермінування служби. Крім цього, відстрочку надають підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення або щодо яких кримінальна справа розглядається судом, – до ухвалення рішення.
Із 1 вересня 2025 року в закладах фахової передвищої та вищої освіти, військових вишах та військових навчальних підрозділах вишів впроваджується базова загальновійськова підготовка. Чоловіки зобов’язані її проходити, а жінки – за добровільною згодою. Студенти вишів можуть не проходити базову загальновійськову підготовку, якщо вони за станом здоров’я визнані непридатними або вже служили в Україні чи інших державах (до набуття українського громадянства).
Чоловіки до 60 років, які не пройшли базову загальновіи?ськову підготовку або віи?ськову службу, не зможуть працювати на державних посадах або в органах місцевого самоврядування, прокуратурі і поліції. Виняток – непридатні до служби за станом здоров’я.
На військову службу не братимуть:
- громадян, які непридатні до військової служби за станом здоров’я і мають відповідний висновок ВЛК, або за віком;
- осіб, визнаних ВЛК тимчасово непридатними за станом здоров’я на термін від 6 до 12 місяців. Але після завершення цього терміну вони зобов’язані пройти ВЛК;
- заброньованих працівників;
- багатодітних батьків, які виховують трьох і більше неповнолітніх дітей, за винятком тих, хто перебуває в розлученні і вже більше трьох місяців не сплачує аліменти;
- жінок та чоловіків, які самостійно виховують щонайменше одну дитину віком до 18 років;
- батьків, опікунів, піклувальників, батьків-вихователів, прийомних батьків, які виховують неповнолітню дитину з інвалідністю або важко хвору дитину;
- батьків, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи;
- усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, патронатних вихователів, які утримують неповнолітню дитину;
- громадян, які постійно доглядають за хворими дружиною (чоловіком), дитиною, батьками;
- опікунів особи, яку суд визнав недієздатною;
- людей, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи, а також інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
- громадяни, які утримують одного зі своїх батьків або одного з батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи;
- людей, які виховують неповнолітню дитину та мають чоловіка (дружину), що проходить військову службу;
- громадян, близькі родичі яких загинули або зникли безвісти під час проведення АТО, ООС, повномасштабної війни;
- членів сімей Героїв України, які загинули під час Революції Гідності.
Підготувала Світлана ЛІСОВА.
