Нещодавно десятирічна Анна-Марія Герман із Комарного, що на Львівщині, повернулася з Америки, куди разом із Дзідзьо їздила давати благодійні концерти, щоб вкотре нагадати світу, що в Україні триває війна, й заручитися підтримкою. Попри вік, дівчинка активно допомагає не лише Захисникам, а й тим, хто потребує підтримки, адже глибоко віруюча дитина переконана, що Бог робить добрі справи руками людей, й що абсолютно усі мрії повинні збуватися. Її от збулася, адже з дитинства марила зустрітися і заспівати з Михайлом Хомою. Кумир навіть подарував їй пісню «Ліхтарики», яку вони заспівали вдвох вже не в одному українському місті. Анна-Марія й Дзідзьо дуже здружилися. Артист показував дівчинку спеціалістам не однієї знаної приватної клініки, бо поставив собі за мету, щоб майбутня заслужена артистка України неодмінно бачила. А ще співак дарує дівчинці омріяні подарунки, бере зі собою на гастролі.
Анна-Марія, наймолодша, четверта дитина в напрочуд дружній родині, народилася на 24-му тижні вагітності з вагою 750 грамів. За 2,5 місяці, протягом яких виходжували дівчинку неонатологи, перенесла перші три операції на очах. До чотирьох років їх вже налічувалося 13.
Вам також може сподобатися
Родина докладала максимум зусиль для розвитку немовляти. «З перших днів я читала їй казки, співала, – розповідає мама Наталія Бражник. – А з 8 місяців ми уже возили донечку у Львівську школу «Левенятко», працівникам якого й директорці Вірі Ремажевській ми дуже вдячні». У цьому закладі дівчинка закінчила садочок й початкову школу. Нині ж вона – найуспішніша учениця серед 23 п’ятикласників Комарнівської ЗОШ. У дівчинки 35 підручників шрифтом Брайля (українською й англійською мовами).
Змалку Анна-Марія вчилася гри на фортепіано, вокалу й співала у хорі. Утім полонила малечу гра на бандурі. Сусідська дівчинка володіла цим інструментом. Тож коли Анна-Марія з мамою приходила до них, неодмінно прагнула послухати найулюбленішу серцю мелодію. «Коли приїхали до Львівської державної дитячої музичної школи імені Кос-Анатольського, – пригадує ненька, – запитали консьєржку, як нам записатися на уроки бандури. «Я – бандуристка, – підійшла до нас приємна жінка, яка вже зовсім скоро зуміла стати однією з найважливіших людей в житті донечки, – ходіть зі мною». «Отже, будемо віднаходити способи вчитися», – запевнила викладачка гри на бандурі, почувши проблему дівчинки, Ольга Вільгуцька. Богу подяка: нашій дівчинці завжди й з усього трапляються найкращі вчителі».
«Мамо, я хочу віддати на операцію цій жінці наші заощадження (10 тисяч гривень – авт.), бо як же зростатиме її донечка без мами?» – наполягала Анна-Марія, коли почула про проблему зі серцем знайомої офіціантки. «Я не можу взяти, – зі сльозами заперечувала та. – А якщо зі мною щось трапиться?» «Повірте, якщо моя донька так вирішила, отже, все буде добре, – запевнила пані Наталя. – Як матиме змогу, віддасте, а ні – то хіба грошима міряється щастя?» На третій день після успішної операції Анна-Марія принесла в палату жінці й усім її сусідам морозиво. А ще влаштувала сольний концерт, на який зійшлися усі працівники й пацієнти, які могли ходити. Познайомившись в одному з храмів з 28-річним юнаком, який перестав бачити й з цієї причини відвідав зі своєю ненькою вже не один монастир, дівчинка дуже здружилася з ним. «Мамо, він мріє про електрогітару. Я дуже хочу на його день народження здійснити цю мрію», – сказала й виконала. Анна-Марія не лише втілює чужі мрії, а й багатьох оберігає молитвами: давно вже наших Захисників, з ким хоч раз зустрічалася – знає поіменно, хворих чи знедолених. Навіть двоє священників попросили, щоб ця чиста помислами дівчинка молилася й за них.
Талановита школярка цікавиться історією, надто часами козацтва, найдавнішими тваринами й біблійною тематикою. Освоїла телефон та ноутбук, з легкістю створює там папки й файли, без проблем віднаходячи потрібну інформацію.
У 2014-му пішов боронити країну старший брат дівчинки Богдан. Сестричка часто просила рідних, щоб знімали на телефон, як вона декламує братові вірші чи співає пісні, і… з нетерпінням чекала звістки від нього, а ще краще – його приїзду. Нині 31-річний Богдан удома: реабілітовується після важкої контузії. «Я мушу домогти Богдану й усім воїнам», – заявила Анна-Марія на початку минулого літа. Своїм талановитим співом дівчинка почала збирати кошти. Перший сольний виступ приніс понад 25 тисяч гривень. Тож це вселило віру. Не втомлюючись, дівчинка їздила з мамою у довколишні населені пункти. Співала у церквах і гарнізонних храмах, просто неба, у скверах, на ринках. Волонтери з Миколаєва на Львівщині, адже щосереди їздили співати на тамтешній базар, придбали дівчинці необхідну для виступу апаратуру. З уже малої братової перешили співачці піксельну форму. Наталя вишиває собі й донечці українські однострої. «Допоки донька співає, – каже жінка, – я стою зі скринькою для збору коштів». В репертуарі уже знаної співачки – чверть сотні пісень, в основному сучасників, тих, хто був на війні чи боронить країну зараз. Якщо спершу купували хлопцям ліки, одяг взуття, їжу, то згодом перейшли на дрони, тепловізори, протидронові рушниці… А невдовзі дівчинка почала закуповувати бійцям й автівки. За перший такий «презент» отримала іменну медаль від бійців 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.
Саме від бійців про цю диво-дівчинку дізнався Дзідзьо. Його несподіваний дзвінок став для неї неймовірним щастям. Величезний букет соняхів, з яким приїхав на першу зустріч, що співпала з десятиріччям його прихильниці, ледь вміщався в руках. Того дня вперше разом заспівали присвячену саме Анні-Марії пісню «Ліхтарики». Михайло дуже хотів щось подарувати дівчинці. Зізналася, що давно мріє про справжній візочок для великої ляльки. Купив. А до нього вже й нову ляльку. А щоб подарунків не була парна кількість – ще й фортепіано…
Передане на фронт цією мужньою дівчинкою сягнуло 2,5 мільйона гривень. У планах – до травня назбирати на дві автівки для Захисників. З проханнями-замовленнями до Наталі зазвичай телефонують матері бійців.
«От якби полетіти до Америки», – фантазувала якогось вечора вголос маленька волонтерка. «Закордонні паспорти маєте? – запитав Дзідзьо за кілька днів. – То зробимо. Бо ми летимо на гастролі в Америку». Протягом 10-ти днів давали концерти у трьох штатах, розповідає мама дівчинки. Переповнені зали аплодували стоячи. Покалічені українські бійці, які проходять там реабілітацію, щиро дякували справжнісінькій україночці за небайдужість і допомогу. «Один з них на візочку привіз величезний букет, інший, розчулившись, розгубився, що не має що подарувати, й презентував на згадку бездротові навушники, – пригадує Наталя. – Тож по приїзді зі Сполучених Штатів в Анни-Марії додалося імен, коли молиться на вервечці».
