Редакція Центру журналістських розслідувань постійно отримує відгуки від мешканців тимчасово окупованих територій і родичів тих, чиї помешкання займають окупанти, користуючись відсутністю господарів. З 17 травня по 26 червня цього року виявлено і нанесено на мапу дислокації російських окупаційних військ більше десятка нових населених пунктів.
Наприклад, росіяни почали активніше розселятися в селах поблизу Кам’янки. Зокрема, в селі Вершина очікується масове заселення російських солдатів найближчим часом. За повідомленнями місцевих, 9 червня цього року колаборанти їздили селом разом з окупантами і показували порожні домівки. А от у сусідній Мар’янівці місцеві посіпаки кремля два дні поспіль, 7 та 8 червня, розселяли солдатів у порожні хати, повідомили читачі телеграм-каналу «Анонімно Кам’янка» (Більмак).
«Наприклад, є села на 2 тисячі будинків. Мешканці залишили десь 50 відсотків цих осель. І приблизно 100 помешкань зайняті окупантами», – розповів Центру журналістських розслідувань заступник голови Бердянської райради Віктор Дудукалов про, так би мовити, середні показники кількості захоплених будинків.
Під такий опис підпадає, скажімо, село Берестове Бердянського району. З травня тут періодично розквітає «бавовна». ЗСУ щонайменше тричі завдавали результативних точкових ударів по місцях зосередження ворожої техніки і живої сили. Тому солдати рф стали обережнішими. «У Берестовому окупантів уже більше, ніж жителів. Але вони не ночують в хатах, бояться. Приїжджають вдень, їсти собі готують і тікають, а сплять у посадках», – розповіла мешканка Берестового, будинок якої захопили російські військові.
«В моєму будинку тричі жили військові дагестанці. Останні недавно виїхали, але вони мене обікрали. Поцупили гумовий човен, помпу, зварювальний апарат. На господарчому дворі ставили свою техніку. Викатали землю так, що аж вода стоїть», – поділилася мешканка одного із населених пунктів неподалік від окупованого Токмака.
Деякі власники захопленого житла передають українським військовим координати своїх будинків, в яких живуть окупанти, аби наші Захисники знищили ворога. «Незвані гості» не затримуються надовго у захоплених оселях через постійну ротацію, особливо в ці дні, коли ЗСУ почали тактичний контрнаступ у Запорізькій області. Проте кількість сіл і селищ, в яких розквартировуються окупанти, збільшується.
«Напевно, зараз простіше сказати, в яких селах не розташовуються російські військові, вони займають практично всю сільську місцевість. Але постійно «мігрують», переміщаються з одного села в інше. Таке враження, що це відбувається хаотично. Є інформація від людей, що представники одного підрозділу російських окупаційних військ, наприклад, не знають нічого про тих військових, які розташовуються в сусідньому селі, або як довго вони перебуватимуть у конкретному місці. Для місцевих це справжнє жахіття – жити поруч з окупантами, які у будь-який момент можуть ви-
їхати, а на їхнє місце заселятимуться нові, які розміщуватимуть свою техніку в городах у людей, ставатимуть БТРами і УРАЛами у дворах. Можна тільки уявити, в якому стані перебувають українці, які мешкають через паркан або через дорогу з такими «сусідами», – каже Віктор Дудукалов.
Останнім часом побільшало повідомлень про зайняття житла представниками кавказьких республік – Чечні та Дагестану. І дагестанців, і «кадирівців» було дуже багато з початку окупації в Бердянську і районі. Це були переважно представники росгвардії, які виконували певні поліцейські функції. За спостереженнями, представники цих підрозділів трималися в тилу, якнайдалі від лінії фронту. Склад російських окупаційних військ на тимчасово окупованому Запоріжжі є багатонаціональним і різношерстим. «Це грабіжники і мародери, які так просто можуть прийти до людей і одразу відбирати все, що є, все, що їм сподобалось. Або це можуть бути новоприбулі розгублені «чмобіки», які ще не до кінця зрозуміли, куди вони потрапили. Тому їхнє ставлення до місцевих, їхня поведінка – це щоразу лотерея. Військові злочини на тимчасово окупованих територіях, особливо в селах, відбуваються десятками щодня. Детальної інформації про ці безчинства дуже мало, адже люди залякані, окупанти глушать мобільний зв’язок та інтернет, постійно проводять фільтраційні заходи, тримаючи українців в окупації під щільним ковпаком», – ділиться заступник голови Бердянської райради.
Окрім того, на людей постійно чинять тиск примусовою паспортизацією. Останнім часом окупанти від вмовлянь перейшли до жорстких методів. «До двох 27-річних хлопців у темний час доби увірвалися з 15 «росгвардійців», побили, перевернули весь будинок, несли якусь маячню: «Де третій?» Згодом з’ясувалося, що головна причина такого візиту у тому, що сім’я відмовлялася від російського паспорта. Потім по всьому селищу були рейди, до всіх приїжджали, проводили обшуки. Чоловіків забирали на добу «на підвал», молодих хлопців били дуже сильно», – розповів мешканець одного із селищ Бердянської громади.
На щастя, довгоочікуване звільнення ЗСУ вже розпочало, деокуповані перші села області. Також у зведеннях Генерального штабу з’явився новий термін – Бердянський напрямок, який відокремлений від Запорізького, а отже, мешканцям тимчасово окупованих територій варто набратися терпіння, за можливості допомагати Збройним силам
України і триматися подалі від скупчення техніки і живої сили окупаційних військ.
А поки наші Захисники крок за кроком деокуповують територію України, Центр журналістських розслідувань і надалі збиратиме свідчення людей, які стали жертвами російської націоналізації. А також ми ідентифікуємо всіх причетних до цього зрадників та окупантів.
Хто відповідатиме за ці злочини?
Окупаційна влада Запорізької області на чолі з гауляйтером Євгеном Балицьким забезпечує свавільне вилучення майна із власності наших громадян, що є прямим порушенням норм міжнародного права та Женевської конвенції про захист цивільного населення.
Євген Балицький, чиїми «указами» освячена масова експропріація приватного житла, – лише маріонетка москви. Всі важливі рішення, як, до прикладу, так звану «націоналізацію», ухвалює не він, а кремль. І найвище політичне керівництво російської федерації відповідальне за цей та інші міжнародні воєнні злочини, оскільки вони є результатами державної політики росії, яку впроваджують на захоплених територіях України російські окупаційні уряди. А колаборанти – головні співучасники цих злочинів, відповідальність за які їм встановлять українські суди.
«У моєї квартирантки взяли телефон і набрали мене. Культурно і ввічливо розмовляли, але переконливо: «Зараз ваш будинок належить Міністерству оборони російської федерації. І до будинку ніхто не має доступу, крім військовослужбовців росії». Це я вам буквально цитую. Я їм кажу: «Хлопці, там живе жінка, у неї дитина-інвалід, її будинок розбомбили в Маріуполі, тому вона живе в моєму». Ні, не переконав я їх цими словами», – поділився власним досвідом спілкування мешканець села Бердянської територіальної громади, до будинку якого в квітні 2023 року за наводкою сусідів-колаборантів заселилась росгвардія.
Публічно про так звану «націоналізацію» Балицький заговорив того року 6 червня. Проте в реальності окупанти і колаборанти «віджимали» малий і середній бізнес, регіональних гігантів промисловості, зерно, техніку і транспорт майже з перших днів окупації.
З березня 2022 року зрадники в містах і селах вже складали списки квартир і будинків, чиї власники виїхали з окупованої території. Це вже пізніше для обліку і переписування власників награбованого майна в окупаційному уряді було створене так зване «міністерство майнових та земельних відносин». Структура цього міністерства «віджиму» налічує півтора десятки різних відділів.
Дослідивши документи окупаційної влади і названого міністерства, ми побачили, що свої підписи на рішеннях про експропріацію державного майна, приватних будинків і квартир, залишають лише кілька осіб: Андрій Козенко – заступник голови окупаційного так званого уряду регіону. Це відомий кримський колаборант і соратник гауляйтера Сергія Аксенова. Вилетівши з госдуми рф за корупційні маніпуляції з декларуванням, Козенко знайшов посаду лише на щойно окупованих територіях. Володимир Гаманов – виконувач обов’язків так званого «міністра майнових і земельних відносин», ще один колаборант із Криму. Ігнат Ярємчук – заступник Гаманова, якого «десантували» з Росії – ексдепутат міської ради Сочі і активіст ЛДПР Жириновсього. Андрій Петров – єдиний місцевий у цьому переліку – колаборант з села Тимошівка, був заступником гауляйтера Михайлівки, нині ж очолює в «міністерстві віджиму» підприємство «Дирекція майна».
Це виконавці, чиїми руками росіяни і вчиняють воєнні злочини, відбираючи житло та інше нерухоме майно українців, які через повномасштабне вторгнення росії стали вимушеними переселенцями. Звісно, на місцях їхні співучасники – гауляйтери міст і селищ, голови ОСББ і квартальні, які допомагають складати ті самі списки нібито безхазяйного, а по суті вкраденого приватного житла.
Сергій СТАРУШКО, інформаційна агенція «Центр журналістських розслідувань».