
Таку проблему як закреп більшість з нас воліють не обговорювати. Соромно, незручно… Разом з тим закрепи, навіть якщо вони стаються нечасто, завдають чимало проблем людині, а до лікаря наважуються звертатися не усі. По медичну допомогу йдемо, коли, як-то кажуть, вже припече. Насправді ж соромитися не варто. А якщо закрепи трапляються нечасто, можна спробувати позбутися проблеми, скоригувавши раціон та спосіб життя. Про це ми попросили розповісти лікарку-гастроентерологиню реабілітаційного центру з Вінниці Людмилу Якименко.
– Людмило Василівно, розкажіть, чому виникають закрепи?
– Закреп – це стан, при якому протягом двох-трьох днів чи більше відсутній стілець. Причини цього можуть бути різні. Найчастіше – це функціональні порушення, тобто атонічні і спастичні закрепи. Атонічні виникають через зниження тонусу м’язів кишківника, що уповільнює просування калових мас. До такого закрепу можуть призвести: анемія, нерегулярний прийом їжі, застій жовчі чи камінці в жовчовивідних шляхах. Також можуть виникнути за рахунок дисбіозу (порушення балансу між корисною та шкідливою мікрофлорою) кишківника. А це – прийом антибіотиків, стресові ситуації. Причиною закрепів може стати і прийом деяких ліків, тому варто уважно читати інструкції до препаратів, які приймаєте. Спастичні закрепи – це коли тривало відбуваються спазми м’язів кишківника, що може бути на нервовій основі: людина хвилюється, кишківник спазмує, і відбувається порушення випорожнення кишківника. Причинами спазмастичних закрепів можуть бути куріння, хронічні запальні захворювання кишківника, механічні причини – коли щось заважає проходити каловим масам (це може бути пухлина, гемороїдальні вузли, злукова хвороба черевної порожнини, або спайки, як кажуть в народі). Може бути скупчення калових камінців, якщо людина довго не ходить в туалет і на це не звертає уваги.
– А загалом є норма, як часто має бути випороження?
– Дехто при стільці в два-три дні почувається добре і не відчуває дискомфорту. А є люди, які вже за добу відчувають здуття, важкість, нудоту, може бути головний біль, запаморочення. Тому для кожної людини окремої норми немає. Загалом стілець має бути щодня. Але допускається від двох разів на день до одного разу на два дні. Якщо випорожнень немає більше двох діб і це триває більше тижня – слід звернутися до лікаря і шукати причину.
– Які обстеження потрібні для з’ясування причини закрепів?
– Це вирішує лікар. Насамперед слід зробити ультразвукове обстеження жовчного міхура. Також потрібні аналізи калу, крові. За потреби – ректороманоскопія, можливо, колоноскопія.
– Якщо закрепи трапляються час від часу, як можна собі допомогти?
– Потрібно проаналізувати, чи достатньо п’є людини води. Здорова людина має випивати за день півтора-два літри чистої води. Людям, схильним до закрепів, потрібно вранці натщесерце випити 200 мілілітрів води кімнатної температури. До неї можна додати кілька крапель лимонного соку, чайну ложку меду.
– Як правильно харчуватися за схильності до закрепів?
– Кишківнику потрібні харчові волокна, тобто клітковина, а це – фрукти й овочі. У раціоні мають бути буряки, морква, кабачки, гарбуз, капуста (особливо квашена), помідори, сливи, абрикоси, вишні, смородина. Протягом доби потрібно з’їдати 300-500 грамів овочів та фруктів. Щодо хліба, то слід віддавати перевагу житньому або з висівками. Молочні продукти теж потрібні, але краще кисломолочні: ацидофілін, кефір, будь-яке кисле молоко, але воно має бути одно-дводенним, бо якщо постоїть у холодильнику більше трьох днів, то вже буде кріпити.
– А що варто виключити з раціону?
– Сприяють закрепам чай, особливо чорний, кава, шоколад, какао, червоне вино. А от біле вино навпаки – має послаблювальну дію. Також при схильності до закрепів слід обмежити рис, ячмінну крупу, кисіль, свіжий білий хліб, здобу, випічку, жирне м’ясо.
– Чи можна застосовувати народні методи?
– Крім усього, що я розповіла, можна вживати відвар насіння льону: столову ложку насіння на склянку окропу, пити на ніч. Корисно також пити компот із сухофруктів, розсіл квашеної капусти. Можна на ніч випивати 200 мілілітрів свіжого кефіру, до нього додати ложку олії. Але для цього потрібно зробити УЗД і переконатися, що у жовчному міхурі немає камінців. Послаблювальну дію має сік моркви і буряка, можна до нього додавати сік селери. Настоювати пів години і пити по столовій ложці три-чотири рази на добу. Ще один рецепт: дві столові ложки житніх чи пшеничних висівок залити 200 мілілітрами гарячого молока або води, залишити на 30-40 хвилин, щоб висівки набухли, з’їсти за два рази. Їх можна додавати навіть у суп чи кашу. Приготуйте салат: візьміть у рівних пропорціях моркву, буряк (його можна зварити, а можна брати сирий), потерти, перемішати, заправити олією чи сметаною. Їсти двічі-тричі на день по 70-100 грамів. Ще є препарати «Псиліум», «Дефенорм» – це лушпиння насіння подорожника. Можна взяти столову ложку цього насіння, залити 200 мілілітрами окропу, настоювати 30 хвилин. Пити по пів склянки двічі на день за 20 хвилин до їди протягом 14-20 днів. А ще я своїм пацієнтам рекомендую двічі на рік хоча б по два тижні приймати препарати для відновлення флори кишківника – пробіотики (лактулоза, дуфалак, нормолакт тощо). Підібрати препарат допоможе ваш лікар.
– А як щодо способу життя?
– По-перше, потрібно достатньо рухатися. У людей похилого віку закрепи часто виникають через те, що вони мало рухаються. Корисно вранці робити легенький масаж живота за часовою стрілкою. Можна виконати кілька вправ для кишківника, навіть лежачи: піднімати ногу і притискати руками до тіла, повторювати для кожної ноги 12 разів. Лежачи на спині, глибоко дихати животом – таким чином кишківник починає потроху «заводитися». Лежачи на спині, руки покласти під голову і розводити та зводити ноги. Але слід розуміти, що усе має бути у комплексі: вода зранку, правильне харчування, фізична активність.
– Часто при закрепі людина приймає послаблюючий препарат.
– Цього робити не раджу, спершу варто скористатися порадами, про які ми говорили. І лише якщо все це не допомагає, можна скористатися послаблювальними, але краще з цього приводу проконсультуватися з лікарем. Починати з легких засобів (лактулоза, дуфалак, нормолак). Проте з послаблювальними слід бути обережним, бо кишківник до них звикає, і доза, якої було достатньо вчора, завтра вже не допомагає, потрібно або збільшувати дозу, або змінювати препарат на сильніший. І настає момент, коли вже не допомагає нічого.

















