Священник Православної церкви України Олексій Мельніченко – настоятель собору Різдва Пресвятої Богородиці та благочинний Рокитнянської громади. Справ у священника, зізнається, чимало. Крім того, разом з парафіянами допомагає нужденним, військовим. Але у щоденному насиченому графіку отець Олексій знаходить час і для хобі. А мед та крем-мед під маркою «Пасіка Мельніченко» відомі в багатьох регіонах України та за кордоном.
«Бджолами займався мій дядько, – розповідає про початок свого захоплення отець Олексій. – Я до нього навідувався у гості, і мені було цікаво спостерігати за бджолами і за тим, що робить на пасіці мій дядько. Я навіть взяв у нього книжку про бджільництво. Але сам зайнятися цією справою довго не наважувався».
Вам також може сподобатися
Коли дядько помер, його рідні запропонували Олексію вулики. «А ще один дідусь сказав: «Зараз якраз хороший час, щоб завести бджіл. Зроби це на цьому тижні, і ти станеш пасічником. Інакше відкладатимеш цю справу завжди». Мабуть, саме цей збіг обставин і спонукав мене завести пасіку», – каже чоловік.
Щоправда, ті дядькові вулики він так і не взяв. «Через інтернет знайшов кілька бджолосімей: спершу дві, потім ще дві, – пригадує отець Олексій. – І одразу їх повіз на соняшник, тому що це вже була друга половина літа. Й відтоді почав займатися кочовим бджільництвом».
Так вже п’ять років отець Олексій з дружиною Вірою займаються бджільництвом. «Ми дуже швидко почали розвиватися, – розповідає Олексій Мельніченко. – Наступного року з чотирьох бджолосімей наша пасіка виросла до 27 сімей, через рік було вже понад 70. А зараз маємо майже 200 бджолосімей».
Працюють вдвох з дружиною: Олексій більше часу присвячує догляду за бджолами, на Вірі – господарські обов’язки. І лише під час виїзду пасіки наймають працівників або ж об’єднуються з іншими пасічниками.
«Ми збиваємо натуральний мед до ніжної кремової текстури за авторською технологією та поєднуємо його з сублімованими ягодами, фруктами, горіхами і преміальним бельгійським шоколадом – так народжується наша унікальна медова паста», – каже Олексій Мельніченко.
На основі меду подружжя виготовляє крем-мед з різними смаками. «Технологію його виготовлення ми купили, щось додали від себе, – ділиться господар. – Насправді процес виготовлення крем-меду досить непростий. Щоб отримати кремоподібну консистенцію, мед потрібно збивати від 10 до 20 днів. Термін залежить від багатьох факторів. Тобто мед збивається-осідає, збивається-осідає – таким є безперервний процес виробництва, який виконує спеціальна машина – кремовалка, або кремарка. І внаслідок цього він набуває кремоподібного стану. При цьому мед не втрачає своїх корисних властивостей, але разом з тим набуває дуже приємної текстури, тому що розбиваються всі кристали. Такий мед більше не кристалізується. Далі ми додаємо до нього сублімовані ягоди, фрукти, горіхи, шоколад і отримуємо різні цікаві смаки. Над кожним смаком працювали окремо, вивчали, куштували, аналізували – підбирали такі поєднання, щоб смакували багатьом. Особливу увагу приділяємо складникам, використовуємо лише найякісніші ягоди й фрукти. Для шоколадного смаку беремо бельгійське терте какао».
Це сьогодні отець Олексій так впевнено розповідає про процес виготовлення крем-меду. Насправді подружжю довелося багато вчитися, шукати інформацію, переглядати майстеркласи. Спершу придбали простеньку кремовалку. Пробували, вчилися, експериментували. Як зізнається Олексій, далеко не все і одразу вдавалося. Багато меду не те щоб зовсім зіпсували, а приготували неправильно, перш ніж досягли бажаних результатів. У ході експериментів зрозуміли, що кремовалку потрібно замовляти. Й сьогодні мають апаратуру, виготовлену за індивідуальним замовленням. А крем-медом з «Пасіки Мельніченко» смакують в різних куточках України. Надсилають продукцію і за кордон.
Додають сил і спонукають ще активніше працювати відгуки тих, хто вже скуштував продукцію їхньої пасіки, каже отець Олексій. «Кожен відгук – для нас це більше, ніж просто слова. Ми читаємо їх після довгого робочого дня і щиро радіємо, коли ви пишете, що подарунок вдався, що дитина їсть із задоволенням, що листівка викликала усмішку. Саме завдяки вам ми ростемо і вкладаємо у кожну баночку не лише якість, а й душу», – написав Олексій Мельніченко у фейсбуці.
А в роботі, зізнається, особливу насолоду отримує від спілкування з бджолами. «Найбільше мені подобається кочівля з бджолами влітку, – каже він. – Приміром, виїжджаємо в Канів. Вранці прокидаєшся на пасіці – навколо лише природа: Дніпро шумить, повітря пахне, бджоли літають. Саме від цього черпаю сили і натхнення, відпочиваю душею».
Олена ЩЕГЕЛЬСЬКА.
