«Цьогоріч я вирощував понад десять сортів картоплі, – розповідає Вячеслав Павлович. – Це Рів’єра, Китайське чудо (також відома як сорт Кіранда), Саванна, Торнадо, Агаве, Рудольф, Слов’янка, Арізона, Прада, Княгиня, Мирослава, Фотинія, Королева Анна, Гранада. За терміном дозрівання сорти були розділені по групах: ультраранні (вегетаційний період яких складає 40-50 днів), ранні (строк вегетації – 50-65 днів), середньоранні та середньостиглі (дозрівають за 65-95 днів). Сортів середньопізніх та пізніх у мене не було, тому що я помітив: в останні роки вони не дають хорошого врожаю. Вони довго дозрівають, їх найбільше атакують колорадські жуки, і шкідники залягають в ґрунт на зимівлю. Тому такі сорти я вивів взагалі».
Строки висаджування картоплі у дбайливого господаря були дещо розтягнуті – з 1 квітня до 7 травня. Чому так? Бо велика площа висаджування, і процес цей у городника не механізований – він усе садив під лопату. Крім того, потрібно було визначити оптимальні строки висаджування в конкретних умовах. Для деяких сортів картоплі Вячеслав Шевчук практикував раннє і дещо пізніше висаджування. З його досвіду, найоптимальніші строки для висаджування картоплі – перша декада квітня.
Вам також може сподобатися
Замість гною – мінеральні добрива
Одночасно ініціативний агроном проводив власні експерименти й вивчав, як при вирощуванні картоплі обійтися без гною, оскільки він вже стає дефіцитом через різке зменшення поголів’я худоби у селах. Звісно, гній можна замінити добривами. «Оскільки у нашій місцевості в останні роки спостерігається дефіцит вологи, то складнозмішані добрива з пониженим вмістом азоту (бо він легко вимивається із ґрунту за осінньо-зимовий період) я вносив під оранку, – ділиться досвідом. – При висаджуванні картоплі одночасно вносив попіл і невелику дозу легкорозчинних складнозмішаних добрив, які містять азот, фосфор, калій і певну кількість мікроелементів. Під час вегетації, коли проводилося обприскування в основному від фітофтори, застосовував біологічні добрива на основі гуматів, які теж містять азот, фосфор, калій і мікроелементи. Їх можна легко придбати у спеціалізованих магазинах. Застосовував і біологічні стимулятори – це теж себе оправдовує. Колорадський жук цього року здивував: на ділянках, де картопля була посаджена на інших попередниках, його зовсім не було, а на ділянках, де картопля по картоплі, цього шкідника була незначна кількість. Тож довелося культуру обробляти, але вибірково».
Урожайність сортів
«Цьогоріч у мене лідером з урожайності був ультраранній сорт голландської селекції Рів’єра – з одного відра посадженої картоплі отримано приблизно 20 відер, – аналізує Вячеслав Павлович. – За нею йдуть Китайське чудо та Саванна, в яких аналогічне співвідношення складає 1:18. Урожайність решти сортів картоплі мінімум в три-п’ять разів перевищує кількість посадкового матеріалу. Найнижчу врожайність показав сорт Пікасо, який при ранніх строках висаджування дав трошки більший урожай, ніж при пізніх. Непогано зарекомендувала себе Слов’янка – в мене вже 20-25-та її репродукція. Цей сорт невисоких смакових якостей, але вирощую його за звичкою, адже він за будь-яких погодних умов дає щедрий урожай. Якщо брати по групах сортів, то можна зробити висновок: у нашій зоні ранньоспілі сорти нині найбільш перспективні, оскільки вирощування картоплі без поливу останнім часом стає проблематичним. А ці сорти з нетривалим вегетаційним періодом для свого розвитку використовують запаси вологи з осінньо-зимового періоду».
Визнані, досить перспективні сорти картоплі й української селекції Фотинія, Княгиня і Мирослава. «Ці сорти картоплі садив у більш пізні строки – після 7 травня, щоб вони не потрапили під заморозки, – веде розповідь городник. –Можливо, їх потрібно було більше підживити, але я хотів побачити, як ці сорти будуть рости при застосуванні звичайної технології. Найкраще показала себе Мирослава – окремі її бульби важили 630 грамів, Фотинії – 240 грамів, Княгині – 120. З кілограма насіннєвої картоплі отримав 15 кілограмів товарного урожаю, тож ці сорти можна з успіхом вирощувати і далі».
Не лише переваги
«Усі вирощені мною сорти картоплі разом з перевагами мають і недоліки, – стверджує агроном. – Скажімо, високотехнологічний сорт Рів’єра дуже вражається фітофторою, потребує ретельного оброблення. Сорт Прад хоч і має високі смакові якості, але було дуже багато відходів через тонкі кільця. Широко розрекламовані сорти Гранада, Королева Анна надто швидко вироджуються, тобто дають тонкі кільця, і в нашій зоні при недостачі вологи у них зав’язується багато дрібних картоплин».
Найслабше місце у вирощуванні ранніх сортів картоплі – це її зберігання, вважає Вячеслав Шевчук. Вони зарання кільчаться, тож доводиться зайвий раз обламувати вічка або створювати такі умови, щоб картопля не кільчилася.
«Торік і позаторік я вирощував середньопізній сорт картоплі Коннект, – згадує співрозмовник. – В нього чудові смакові якості і добре зберігається до весни. В цього сорту потужна коренева система, його бадилля глушить собою всі бур’яни. Доречно висаджувати на піщаних ґрунтах і коли процес механізований».
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
