Звичайна винна чи пивна пляшка після використання найчастіше стає сміттям. А для Василя Полажинця та Вероніки Вітерець із Закарпаття це матеріал для творчості. У їхніх руках скло перетворюється на декоративні тарілки, вітражі, світильники, прикраси й сувеніри, які не лише тішать око, а й розповідають про культуру рідного краю.
Василь Полажинець за освітою художник-графік, закінчив Львівську академію друкарства. Тривалий час був гітаристом і солістом відомого закарпатського гурту «Чаламада». Вероніка Вітерець займалася середньовічними танцями, з танцювальним колективом об’їздила, мабуть усю Україну. «Ми відроджували танці, які колись танцювали на Закарпатті», – каже вона. Коли ж почалася пандемія коронавірусу, вони втратили роботу. «Ми подорожували нашим краєм, надихалися закарпатськими краєвидами і одночасно визначалися з тим, що робити далі, – розповідає Вероніка. – Разом з тим звертали увагу, наскільки засміченими є наші ліси, луки, поля і річки. І вирішили зробити свій посильний внесок у добру справу звільнення нашого Закарпаття від частини сміття. Звісно, з усім сміттям впоратися не в змозі. А ось зробити маленьку добру справу нам під силу. Бо коли думали про бізнес, вважали, що там обов’язково має бути соціальна складова. Й зрозуміли, що пивні та винні пляшки, які люди зазвичай просто викидають, можемо переробити – перетворювати їх на цікаві декоративні речі. Тим паче, що Василь займався вітражами і мав відповідне обладнання».
Вам також може сподобатися
Від пляшки до мистецького виробу
Так у невеличкій майстерні у Хусті зародилося нове мистецтво. А згодом виник бренд Lay Bottle («Пляшка, що лежить»). «Почали з пляшок у формі тарілок, — розповідає Вероніка. — На них Василь з допомогою стоматологічної бормашини наносить гравіювання — тобто на тарілках малює картини. Торік ці тарілки отримали відзнаку «Сувенір року» за версією Закарпатської обласної військової адміністрації».
Гравіювання може бути різним — і красиві картини, і написи чи візерунки на бажання замовника. У доробку особливе місце займає серія тарілок «Замки та архітектурні споруди Закарпаття». «На тарілках ми відтворюємо зображення різних архітектурних споруд, – каже Вероніка. – У нас є серія замків Закарпаття, є різні старовинні будівлі. Також на наших виробах представлені архітектурні споруди різних міст – Києва, Львова, Одеси. Ці тарілки найпопулярніші серед українців».
«Ми себе позиціонуємо як еко-проєкт і робимо, так би мовити, маленькі добрі справи. Ми не можемо глобально повпливати, але даємо приклад, що можна використовувати сировину, котра практично лежить у нас під ногами. Якщо кожна людина буде робити щось маленьке добре, то врешті в нас будуть виходити класні глобальні речі»,— каже Вероніка Вітерець.
Дедалі популярнішими стають вітражні вироби подружжя. «За основу тут береться старе віконне скло, декор — пляшкове скло. І все запікається у спеціальній печі за високої температури», — пояснює Василь. За допомогою вітражної технології виготовляють і писанки, прикраси, ялинкові іграшки. «У цих виробах ми поєднуємо різні орнаменти, типові для нашого регіону, – продовжує Вероніка. – За допомогою своїх виробів розповідаємо про Закарпаття. І не просто розповідаємо – знімаємо відео, тобто таким чином популяризуємо і наш край і нашу продукцію водночас».
Щороку у квітні подружжя організовує мистецький благодійний фестиваль «Бельтайн» в Ужгородському замку. «Під час фестивалю, а також на інших подібних заходах, ми допомагаємо нашим друзям-військовим збирати кошти на їхні потреби. Загалом уся наша творчість здебільшого спрямована на благодійність», – розповідають.
Заворожують і оригінальні прикраси, створені Василем і Веронікою. Особливо, коли дізнаєшся, що вони виготовлені… з пляшкових горлечок. «Ми їх відрізаємо, запікаємо, а тоді я вручну розписую фарбами, – пояснює Вероніка.– На прикраси наносимо орнаменти, характерні для етнічних груп Закарпаття – лемків, долинян, бойків, гуцулів».
Подружжя планує вийти і на закордонний ринок: «Хочемо знайомити з українською культурою світ», – кажуть. А поки що популяризують рідну закарпатську культуру в Україні. «Організовуємо мистецькі вечори з нашими виробами, щоби більше знайомити з культурної спадщиною Закарпаття. Адже під час повномасштабної війни українці по-новому відкрили його для себе. І ми хочемо, люди більше знали про нашу історію, культуру», – каже Вероніка.
Понад 16 тисяч пляшок отримали друге життя
Свої вироби майстри виготовляють з винних чи пивних пляшок, які не використовуються повторно. Такі пляшки невигідно здавати, адже приймають їх лише на склобій. «А ми їх перетворюємо на стильні речі. Й показуємо, що скло – це матеріал, який можна використовувати повторно. Замість того, щоб воно забруднювало річки чи ліси, ми йому даємо друге життя. За роки нашої діяльності нам вже вдалося переробити понад 16 тисяч пляшок».
У Хусті подружжя відкрило майстерню, де кожен охочий може спостерігати за процесом перетворення старої непотрібної пляшки на мистецький шедевр. «Ми не зберігаємо речі, ми зберігаємо технології», – жартує Вероніка. Усі вироби – тарілки, вази, світильники, прикраси, сувеніри – майстри продають або віддають на благодійність. А ось знання, вміння лише примножують. «Василь займався вітражами, вчився поєднувати цю техніку з іншими, пробував, експериментував, вигадував щось своє, – розповідає жінка – Адже ні посібників, ні спеціальних курсів, як працювати з пляшковим склом, немає. Можливо, колись, коли ми станемо дуже відомими, видамо такий посібник. Поки ж все занотовуємо, складаємо, так би мовити, технічні карти. Так само поступово обростаємо обладнанням: для шліфування, гравіювання, спеціальні печі, різаки».
Хоч життя у подружжя досить насичене, мають чимало цікавих планів. «Ми завжди щось намагаємося розвивати, відкривати нове, – зізнається Вероніка. – Після нашої Перемоги ще більше хочемо через мистецтво знайомити людей із Закарпаттям, привертати увагу до історичних споруд – тих, які руйнуються. Зокрема до Хустського замку. І збираємо навколо себе людей, які мають знання й можливості, як це все відновити. Я думаю, в майбутньому зможемо працювати над такими цікавими проєктами і відновлювати нашу спадщину».
