Іноді власна справа починається зовсім не з бізнес-плану, а з бажання приготувати щось смачне для родини. Саме так сталося з Ольгою Савчук з Луцька. «Наші родичі живуть в селі і завжди тримали корів, – розповідає Ольга про те, звідки з’явилася ідея варити сир. – І вони нам привозили багато молока. Випити його ми не могли, тому вирішили спробувати приготувати домашній сир. Спершу – звичайний кисломолочний. Вийшло смачно. Потім чоловік спробував приготувати моцарелу для піци. Тоді ми ще не думали про виробничі потужності, просто хотілося мати власний сир для салатів і піци – натуральний, приготований з якісного молока. Спочатку експериментували для себе, потім пригощали друзів і рідних. Усім наша продукція подобалася».
Позитивні відгуки тих, хто куштував сир, приготований Ольгою, підштовхнули до думки про власну справу. Почала шукати потрібну інформацію в інтернеті, спілкувалася на форумах сироварів, записувала цікаві рецепти. Так захоплення переросло в справу, якій Ольга присвятила багато років життя. Освіти за цим фахом вона не має, проте роками вдосконалювала майстерність на практиці.
Вам також може сподобатися
Коли в асортименті з’явилися сири, які потребують тривалого дозрівання, довелося подбати й про належні умови зберігання. Для цього придбали окремий холодильник, адже таким продуктам потрібен спеціальний температурний режим.
З часом домашні експерименти перетворилися на справу, яка потребувала стабільних поставок молока. Так Ольга налагодила співпрацю з сімейною фермою неподалік Луцька. З її продукцією сироварка працює вже близько 13 років.
Нині Майстерня сиру пропонує напівтверді, витяжні, м’які та молоді сири. Серед напівтвердих – сир із пажитником, волинський сир без додатків. Витяжні сири представлені моцарелою, сулугуні, страчателою, буратою. Є також крем-сир, молоді сири на кшталт бринзи й м’які сирні кульки в спеціях та ароматній олії. «Такі кульки можна додавати до салатів, подавати на канапках або використовувати для приготування інших страв. А витяжні сири чудово пасують до овочів, піци та легких літніх страв», – пояснює пані Ольга.
Особливе місце в асортименті посідає бурата – ніжний сир із м’якою вершковою начинкою. За словами Ольги, у сезон томатів він має особливий попит серед покупців і закладів харчування Луцька.
Не всі рецептури залишаються незмінними. Деякі технології Ольга опанувала під час навчання, а згодом почала експериментувати, змінювати пропорції та шукати власні смакові поєднання. Так поступово сформувався авторський підхід до сироваріння.
Солодощі з сирним секретом
Ще одна цікава сторінка в роботі Ольги – сирні цукерки. Ідея їх створення виникла у процесі роботи. Після нарізання порцій залишалися невеликі шматочки, і майстриня замислилася, як використати їх по-новому. Так з’явилися цукерки, у яких сир поєднується зі справжнім шоколадом, вершками, горіхами та ягідними або фруктовими пюре. Для начинки Ольга використовує різні види власноруч виготовлених сирів – залежно від рецептури та бажаного смаку. Процес потребує уваги до деталей: готує шоколадну суміш – ганаш, додає сир та інші складники, формує цукерки, а потім покриває їх шоколадом. Звичайну глазур майстриня не використовує – віддає перевагу натуральному шоколаду. Для дітей готує інші смаколики – сирки в шоколаді з начинкою на основі рикоти, горіхів або джему. А напередодні Дня святого Миколая особливу популярність мають шоколадні кульки з какао, маршмелоу та горішками. Достатньо опустити таку кульку в тепле молоко – і в чашці з’явиться ароматний шоколадний напій.
Сьогодні Ольга працює самостійно. До повномасштабної війни вона облаштовувала сироварню за межами Луцька, однак згодом вирішила, що працювати вдома зручніше. Так простіше організувати виробництво й доставляти замовлення ресторанам та покупцям у місті.
Обсяги роботи чималі: нині на виготовлення сирів може йти близько 80 літрів молока на день. Узимку поставки бувають рідшими, адже молока на фермі меншає. Попри зростання попиту, Ольга поки не поспішає розширювати свою майстерню. Каже, що їй важливо особисто контролювати всі процеси – від кількості інгредієнтів до готового продукту. Особливо це стосується витриманих сирів, результат приготування яких можна комплексно оцінити лише після дозрівання. «Коли працюю сама, то впевнена, що додала все необхідне в потрібній кількості й отримаю якісний сир. А з витриманими сирами доводиться чекати щонайменше 30 днів, перш ніж розріжеш і побачиш результат. Увесь цей час хвилюєшся, чи все вдалося», – каже майстриня.
І хоча за роки роботи Ольга навчилася багатьох технологічних тонкощів, у сироварінні досі залишається місце для творчості. Адже кожен новий рецепт – це можливість знайти інший смак, здивувати покупців і подарувати знайомим продуктам несподіване звучання.
