23 вересня окупанти вдарили по новій цілі – дата-центрах, тобто приміщеннях, де стоїть обладнання інтернет-провайдерів і де зберігаються дані онлайн-сервісів. Як писало видання «Дев.юа», того дня росіяни уразили три дата-центри в Києві, і, за даними Мінцифри, без інтернету залишилися майже 100 тисяч домогосподарств столиці та області. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що росія цілеспрямовано атакує великі центри обробки даних, намагаючись перервати потік інформації. І нагадав, чому це так небезпечно: оперативне оповіщення про ракети й дрони рятує життя.
Чи можуть такі удари залишити без інтернету всю країну? Фахівці заспокоюють. Народний депутат Олександр Федієнко в коментарі «Телеграфу» назвав повне відключення інтернету в Україні малоймовірним, хоча й визнав, що окремі сервіси можуть тимчасово ставати недоступними. Він пояснив, що український інтернет – один із найрозгалуженіших у світі, бо тримається на великій кількості малих і середніх провайдерів. Про те саме говорить експерт із телекомунікацій Олександр Глущенко. Він наголосив, що сила українського телекому в тому, що ринок не монополізований. Тобто вимкнути все одним ударом не вийде, але локальні збої, особливо разом із відключеннями світла, цієї зими цілком імовірні. Тож до них варто підготуватися.
Вам також може сподобатися
Спершу – про мобільний зв’язок. Базові станції операторів під час блекауту живляться від акумуляторів і генераторів. За даними Мінцифри, до восьми годин без світла можуть працювати 92 відсотки базових станцій по всій країні, а понад три доби, завдяки генераторам, – 67 відсотків. Цю систему вже перевірили в реальних умовах: під час масованої атаки 9 серпня, коли Одеса майже три доби залишалася без стабільного електропостачання, мобільна мережа працювала більш ніж на 71 відсоток. А уряд заклав на 2026-2027 роки мету, щоб щонайменше 70 відсотків базових станцій могли працювати без світла не менше 72 годин.
Якщо ж оператор у якийсь момент зник, на допомогу приходить національний роумінг. Це можливість підключитися до мережі іншого оператора, коли власна недоступна. Послуга безкоштовна: дзвінки, смс та мобільний інтернет працюють за умовами власного тарифу, хоча інтернет у чужій мережі може бути повільнішим. Телефон часто перемикається сам, і це видно за зміною назви оператора на екрані. Якщо цього не сталося, мережу можна обрати вручну. На смартфоні з Android для цього потрібно відкрити налаштування, розділ «Мобільна мережа», пункт «Оператор мережі» й обрати доступну мережу. На iPhone потрібний розділ «Стільникові дані». Краще спробувати це заздалегідь, у спокійний час, щоб потім не розбиратися в темряві.
Під час відключень мережа перевантажена, тож її варто берегти, і тоді вона збереже нас. Фахівці радять вимкнути в месенджерах автоматичне завантаження фото й відео та фонове оновлення застосунків. Без потреби краще не телефонувати: коротке повідомлення в месенджері чи навіть звичайна SMS проходить там, де дзвінок зривається. SMS, до речі, часто працюють навіть тоді, коли мобільного інтернету вже немає.
Тепер про домашній інтернет. Найстійкіший до блекаутів – оптичний. Не випадково, коли в січні 2025 року через масштабне знеструмлення мобільний зв’язок на Запоріжжі працював в аварійному режимі, голова обласної військової адміністрації Іван Федоров закликав людей користуватися національним роумінгом, оптичним інтернетом і месенджерами. Річ у тім, що оптичній мережі між будинком і провайдером електрика не потрібна, а от роутеру вдома – потрібна. Тому власникам такого інтернету варто подбати про живлення роутера: через невеличке джерело безперебійного живлення або повербанк зі спеціальним кабелем. Не зайве й уточнити в провайдера, яке саме обладнання встановлене і що він радить. До речі, таким інтернетом користується вже більшість українців. Очільниця Мінцифри Оксана Ферчук повідомила, що до оптичних мереж підключені 53 відсотки користувачів інтернету в країні, а міністерство готує карту, на якій можна буде подивитися, де такі мережі є.
Окремо про тривоги. У разі тривалого блекауту можуть не працювати й сирени, про що попереджали посадовці в областях, де вже був такий досвід. Тож застосунок із повідомленнями про повітряну тривогу на телефоні – не забаганка, а необхідність. А щоб телефон протримався довше, варто увімкнути режим енергозбереження і зменшити яскравість екрана. Попередити про небезпеку телефон може й без інтернету. Держава поступово запроваджує систему термінових повідомлень, яка надсилає сигнал на всі телефони в зоні дії мобільної вишки. Цього літа, як повідомляла Запорізька обласна військова адміністрація, її запустили для оповіщення про повітряні загрози в Запоріжжі через мережі всіх трьох мобільних операторів. Як пояснюють у ДСНС, таке сповіщення супроводжується гучним сигналом і вібрацією, які тривають 15-20 секунд, навіть якщо звук на телефоні вимкнено. Тому вимикати державні сповіщення в налаштуваннях телефону не варто, від цього застерігають рятувальники.
А що, коли немає ні електропостачання, ні зв’язку, ні інтернету? На цей випадок у кожній оселі має бути кілька простих речей. По-перше, заряджені повербанки, по одному на кожного члена родини. По-друге, радіоприймач на батарейках: радіо – найстаріший і найнадійніший спосіб дізнатися новини, коли все інше мовчить. По-третє, паперовий аркуш із важливими номерами телефонів рідних, сусідів, лікаря, бо в критичний момент телефон може розрядитися, а пам’ять підвести. По-четверте, трохи готівки: без зв’язку не працюють ні термінали, ні банкомати.
І найважливіше – заздалегідь домовитися з рідними. Як повідомити одне одному, що все гаразд, якщо зникне зв’язок? Де зустрітися, якщо не вдасться додзвонитися? Хто перевірить літніх батьків? Така домовленість займає десять хвилин, а в скрутну годину береже багато нервів. А якщо вдома немає ні світла, ні тепла, ні зв’язку, найкраще піти до найближчого пункту незламності: там можна зігрітися, зарядити телефон і вийти в інтернет.
Ворог хоче, щоб ми залишилися в темряві й тиші, відрізані одне від одного. Такої радості йому не буде. Трохи підготовки сьогодні – і завтра ми будемо на зв’язку попри все. Бо ми – українці. А отже – незламні.
