Як свідчить статистика, у різних країнах світу на астму хворіють від 1 до 18 відсотків людей. В Україні показники значно нижчі – пів відсотка. Про симптоми захворювання, а також лікування і профілактику астми ми розпитали у завідувачки пульмонологічного відділення Сумської обласної клінічної лікарні, обласного експерта з пульмонології, кандидата медичних наук Наталії Чередниченко.
– Астма характеризується різноманітними симптомами: свистячим диханням, задишкою, скутістю у грудній клітці та кашлем, які змінюються з часом і за інтенсивністю, – розповідає Наталія Анатоліївна. – Їх можуть спричинити фізичні вправи, алергени або зовнішні подразники. А також вони можуть виникнути в результаті дисгормональних змін, при метеочутливості, перенесенні респіраторних вірусних інфекцій. Алергію і астму у багатьох випадках слід вважати спорідненими, адже бронхіальна астма – хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується гіперактивністю бронхів внаслідок підвищеної чутливості до алергенів.
Вам також може сподобатися
– Наталіє Анатоліївно, а як проявляється бронхіальна астма?
– Клінічно бронхіальна астма проявляється нападами задухи, переважно ввечері та вночі, кашлем з виділенням мокротиння, важким диханням з утрудненим видихом, хрипом чи свистячим звуком під час видиху, відчуттям нестачі повітря, стисненням, болем або дискомфортом у грудях, стягуванням шкіри між ребрами під час дихання, проблемами зі сном на кшталт частих пробуджень. Ці симптоми можуть зникнути самостійно або в результаті лікування. Іноді вони не проявляються протягом кількох тижнів або місяців. Але хворі можуть відчувати епізодичні загострення астми – раз на місяць або на пів року. І якщо людина не знає, як діяти в цій ситуації, це небезпечно для життя. Ознаки бронхіальної астми можуть проявлятися постійно чи виникати періодично, мати різну інтенсивність.
– До кого слід звернутися, якщо з’явилися певні симптоми?
– Астма зазвичай асоціюється з гіперчутливістю дихальних шляхів у відповідь на прямий або опосередкований вплив подразників і з хронічним запаленням дихальних шляхів. Ці особливості, як правило, зберігаються, навіть коли симптоми відсутні або функція легень в нормі, але можуть нормалізуватися під впливом лікування. Лікарі первинної ланки можуть діагностувати астму, спираючись лише на клінічні прояви та певні обстеження. Але для підтвердження діагнозу необхідно залучати лікаря-спеціаліста. Фахівець аналізує симптоми, збирає особисту і сімейну історію хвороби пацієнта: запитує про перенесені респіраторні інфекції, алергії, спадкову схильність, проводить обстеження пацієнта та призначає додаткові обстеження, спірограму та алерготестування.
– А які особливості цієї недуги?
– Астма може мати генетичну схильність, що доведено багатьма дослідженнями. У дітей до 18 років і в молоді астма може протікати як єдине захворювання. У дорослих і літніх людей найчастішими супутніми захворюваннями при астмі є артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, діабет, захворювання щитоподібної залози, псоріаз. Лікування хворих на астму має бути амбулаторним, на рівні первинної ланки. У разі важких випадків неконтрольованої астми сімейні лікарі скеровують хворих у спеціалізовані заклади з наявністю пульмонологічного або алергологічного відділення, де за допомогою сучасних діагностичних можливостей таким пацієнтам можна допомогти.
– Що спричиняє напади астми?
– Симптоми алергічної астми посилюються під час контакту з алергеном, до прикладу, пилком рослин чи шерстю домашніх тварин. Напади астми можуть спровокувати сульфіти та консерванти, що додають до складу харчових продуктів, наприклад, сухофруктів, картоплі фрі, та напоїв — вина, пива. До появи симптомів бронхіальної астми у дорослих і дітей також може призвести глутамат натрію — харчова добавка, яку використовують для підсилення смаку при виробництві виробів з червоного мяса, риби, птиці, у пряних сумішах, консервованих овочах тощо.
– Хто в зоні особливого ризику?
– До 14 років на бактеріальну астму вдвічі більше хворіє хлопчиків, ніж дівчат. З віком різниця зменшується, і в дорослому віці серед хворих на астму переважають жінки. Розповсюдженість захворювання більша серед людей з ожирінням. Дослідження виявили, що депресія на 43 відсотків збільшує ризик розвитку астми в дорослому віці. А також це найрозповсюдженіше професійне захворювання в індустріальних країнах. 15 відсотків випадків астми серед людей працездатного віку викликані шкідливими умовами праці.
Важливо пам’ятати, що причиною алергічних реакцій можуть стати також і деякі медичні препарати. Тому не займайтесь самолікуванням, перед прийомом будь-яких ліків радьтеся з лікарем. Уникайте переохолоджень, сильних емоційних або фізичних навантажень, які можуть викликати посилення симптомів або розвиток ускладнень астми. Відмовтесь від тютюнопаління.
