Російська пропаганда намагається не пропускати помітні у світі події для просування власних тез. Приміром, пропагандисти намагались дискредитувати фільм режисера Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі», який отримав кінопремію «Оскар».
Видання «По той бік новин» проаналізувало російські фейки, які поширювалися після перемоги українського фільму «20 днів у Маріуполі», який отримав кінопремію «Оскар» у категорії «Найкращий документальний фільм». Режисер Мстислав Чернов разом з фотографом Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василісою Степаненко були єдиними міжнародними журналістами, яким вдалося зафільмувати та показати потім на широкий загал, що відбувалося у Маріуполі після повномасштабного вторгнення росії. Зокрема, обстріл пологового будинку, загибель дітей та дорослих, роботу лікарів без знеболювальних і в жахливих умовах, обстріли житлових будинків із танків, масові поховання цивільних. У фільмі демонструють докази воєнних злочинів росіян, тому ще не встигли ведучі відкрити конверт і назвати назву фільму-переможця, як у росіян почалася істерика. Це перший «Оскар» в історії України.
Тож фактчекери проаналізували, як поводились російські пропагандисти після того, як український фільм отримав нагороду.
Деякі російські медіа, розповідаючи про 96-у церемонію кінопремії, надали інформацію про все, що відбувалося, але свідомо уникали тему України. Вони зупинилася на гламурній стороні події, розповідаючи про зірок. Деякі видання навіть подали повний перелік переможців включно з преміями за звук та спецефекти, але єдина категорія, яку «забули», – за «Найкращий документальний фільм». Замовчування – відомий маніпулятивний прийом, який допомагає приховувати факти від аудиторії (у цьому разі про російські воєнні злочини). Частина російських медійників вдавалась до заперечення причетності росіян до вбивств людей та намагалась перекладати провину за злочини на українців.
«Версія, що фільм «20 днів у Маріуполі» «зібрано із фейків» – одна із найбільш поширених серед пропагандистів. При цьому серед них ми не знайшли одностайності. Одні стверджують, що обстрілу пологового не було, а кадри з вагітними були постановкою. Підтвердженням називають той факт, що вагітна на руїнах, чиє фото облетіло увесь світ, виявилась б’юті-блогеркою Маріанною Вишемирською. Інші запевняють, що обстріл був, але по «вогневій позиції Збройних сил України», які вигнали з полового увесь персонал. Ще одна версія – це «азовці» прицільно обстріляли будівлю пологового будинку», – розповідають фактчекери. До речі, постраждала від російського удару по пологовому Маріанна Вишемирська нині мешкає у москві і активно агітує за путіна. У пропагандистських публікаціях її називають «маріупольською мадонною». Сама ж вона заявила російським медіа, що фільм і церемонію не дивилась, бо це «західна пропаганда» та «парад лицемірства».
Крім того, за версією росіянських пропагандистів, «Оскар» перетворився на політичне шоу, тому зрозуміло було, що нагороду дадуть Україні. А портал «Іносмі», який буцімто перекладає публікації іноземних видань, повідомив, посилаючись на Al Jazeera, що політичний порядок денний просочився на церемонію «Оскар», бо «одна з нагород пішла антиросійському фільму». Насправді у виданні повідомили, що «політика залишалася темою для обговорення на сьогоднішньому нагородженні, з посиланнями на такі питання як війни в Газі та Україні, постійна загроза ядерної зброї та права жінок». Також вони процитували частину промови Мстислава Чернова про те, що «він проміняв би всю цю нічну помпезність на те, щоб «росія ніколи не нападала на Україну, ніколи не окупувала наші міста».
Навряд чи можна звинуватити організаторів «Оскара» в політичній заангажованості на користь України. Швидше навпаки. Пригадаймо, що у 2023 році Американська кіноакадемія відмовилася показувати звернення Володимира Зеленського під час церемонії. А цьогоріч зі скороченої міжнародної телеверсії вирізали номінацію «Найкращий повнометражний документальний фільм», у якій і переміг фільм «20 днів у Маріуполі». При цьому у минулому році для цієї ж номінації, в якій перемогу здобула документальна стрічка про Навального, у скороченій версії місце знайшлося, як і для політичної промови його дружини.
Цікаво, що представники російської культури почали говорити про необхідність створення свого «Оскара» і своєї «Нобелівки». Письменник-українофоб Захар Прилєпін заявив, що таку нагороду потрібно створювати спільно з Китаєм, Африкою, Латинською Америкою, Індією і навіть парою європейських країн, бо «вони воюють проти нас на всіх фронтах».
Павло НОВИК.
