Восени є дні, коли християни в особливий спосіб моляться за рідних та близьких, які відійшли у вічність. У православній та греко-католицькій церкві це — субота перед днем вшанування пам’яті Дмитрія Солунського, який припадає на 26 жовтня. Тобто цьогоріч поминальна Дмитрівська субота — 25 жовтня. У християн західного обряду поминальний, або задушний, як його ще називають, день щороку припадає на 2 листопада, одразу після свята Усіх Святих. А протягом усього місяця віряни моляться за померлих. Зазвичай у ці дні на цвинтарях правляться спеціальні богослужіння. Для римо-католиків це давня традиція. А ось у православній церкві такої усталеної традиції богослужінь на кладовищах немає, проте останніми роками все більше парафій переймають її.
«У суботу напередодні дня пам’яті святого великомученика Дмитрія Солунського Церква по-особливому поминає померлих, – розповідає священник Православної церкви України ігумен Саватій Собко. – Спершу заупокійні молитви цього дня лунали за спочилих воїнів, адже воїном був і святий Дмитрій, але згодом у Дмитрівську суботу почали поминати і всіх спочилих християн. В Україні листопад – це ще й місяць заходів пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років, молитві за яких також присвячена ця поминальна субота. Ми молимося за наших рідних та близьких – тих, хто вже відійшов із цього земного життя, бо знаємо, що у Бога немає мертвих, у Нього всі живі. І ті, хто відійшов від нас, від цього матеріального світу, живуть в іншому світі, духовному».
«Напередодні, у п’ятницю ввечері, у храмах звершується особлива поминальна служба, яка називається парастасом (з грецької означає «стояння поруч»), під час якої ми підносимо свої молитви до Бога за тих, чий земний час вже безповоротно минув, – йдеться на сторінці Православної церкви України у фейсбуці. – У суботу звершується Божественна літургія, під час якої ми молитовно згадуємо душі померлих родичів, у храмах правляться панахиди, здійснюються справи милосердя. У дні поминання спочилих віряни приносять у храм записки з іменами своїх спочилих родичів, які зачитують під час богослужіння. Під час поминання ми також запалюємо свічки як символ нашої молитви».
Поминальні дні – слушна нагода зайнятися благодійністю: цього дня здавна допомагали бідним, пригощали їх наїдками і просили молитися за душі померлих. Сьогодні це хороший привід потурбуватися про нужденних, допомогти нашим Захисникам.
У римо-католицькій церкві поняття смерті трактується як народження нового життя. Й усі молитви не про смерть, а про життя вічне, про милосердя Боже, про Його безмірну любов до людини. Смерть – це не кінець, а нове життя з Богом, який воскрес. Тобто ми не зупиняємося на смерті, життя наше змінюється, але не закінчується.
Поминання померлих – давня традиція
У дохристиянські часи наші предки в середині осені теж вшановували пам’ять померлих – у день Осінніх Дідів (інша назва – Дідова субота), яке цьогоріч припадає на 22 жовтня. Цього дня наші предки згадували померлих родичів, які «пішли до дідів». Осінні Діди – найважливіший день так званого Навного Тижня, що вказує на тривалість періоду поминання померлих предків. До цього дня, що зазвичай припадає на суботу, прибирали в помешканні й у дворі. На вечерю готували страви, які любили померлі родичі, щоб їхні душі могли вдихати їх запах. Замість хліба пекли млинці, які символізують сонце. На вечерю за столом збиралася уся родина. Для Дідів на стіл чи підвіконня ставили окремі тарілки, а голова родини відчиняв двері, впускаючи душі предків. За поминальною трапезою кожен член сім’ї відкладав по ложці від кожної страви, а потім це все залишали на ніч для того, щоб душі могли прийти додому і насититися їжею разом з усією родиною. Поруч з тарілками ставили миску з водою і рушник, щоб вони змогли вмитися після трапези. Під час вечері добрим словом згадували предків. Протягом поминального тижня відвідували могили померлих, молилися, просили у них допомоги й поради. З приходом християнства традиції поминальної суботи не надто змінилися.
Молитва за померлих
Упокой, Господи, душі спочилих дітей Твоїх (імена), прости їм усі гріхи їхні, вільні і невільні, даруй їм Царство Твоє Небесне і сотвори їм вічну пам’ять. Амінь.
