Мабуть, немає такого українця, котрий би не любив борщ. Це наша національна страва. Він навіть увійшов до списку нематеріальної культурної спадщини Юнеско. Варіанти приготування цієї страви різняться залежно від регіону, проте незмінною залишається любов до борщу. Тож кілька цікавих фактів, які ви, можливо, не знали про борщ.
Здавна і чи не на всій території України червоний борщ традиційно готували на поминальний обід. Наші предки вірили, що з парою від борщу відлітає до раю душа небіжчика.
Понад сім десятків записаних рецептів червоного борщу існує нині. Київський борщ серед них є найскладнішим та найдорожчим, адже готують його із трьох видів м’яса – яловичини, баранини та свинини. Також здобрюють натуральним хлібним квасом.
Борщ, котрий називають переяславським, готують на Чернігівщині. У його складі неодмінно мають бути грибні вушка.
Галушки в борщі – це, звісно, про Полтавщину. У цій місцевості його варять на основі курячого бульйону.
На Житомирщині борщ має два різновиди: «поліський» – з в’яленими в’юнами й грибами та «коростенський» – зі сухофруктами.
Цікаво, що на Закарпатті практично не готують борщу. Якщо й варять, то лише з картоплі та буряка, не додають капусту і називають «львівським».
Вишневим або яблучним соком здавна закислювали борщ на Галичині. Він був дуже ріденьким, без картоплі, тільки з буряком та засмажкою.
Українські євреї борщ готують лише з курячим м’ясом, підсолоджують цукром, а буряк не тушкують, а просто відварюють.
За класичним рецептом українського борщу на завершення приготування страви неодмінно додають свіже свиняче сало, товчене з часником, сіллю і зеленню. А після того, як борщ готовий, настоюють не менше пів години, а взагалі – чим довше, тим краще.
Закислювати томатами борщ в Україні почали аж у кінці XIX-на початку XX століття, коли на нашій території прижилися американські помідори. А до того, окрім бурякового квасу, у ролі закислювачів господині використовували для борщу сироватку, кисле молоко, кислу капусту, ягоди або кислі яблука.
В Україні часто використовують неофіційний «індекс борщу» для оцінки купівельної спроможності різних валют, а також визначення реальної інфляції гривні. Індекс борщу – це середня сукупна ціна продуктів, необхідних для приготування певного об’єму цієї страви станом на певну дату.
М’ясний борщ ще донедавна був символом святкового столу, а не повсякденною стравою. А от пісний борщ, заправлений різними оліями (соняшниковою, ріпаковою, конопляною), був значно поширенішим, так, як і рибні борщі.
Культура рибних борщів пов’язана з великою кількістю озер та річок у багатьох регіонах України, а також тим, що стравами з рибою дозволялося релігією постувати.
Борщ з в’юнами, сомом, печеною чи сушеною рибою не був рідкістю у минулому. А борщ із сушеними карасями неодноразово згадує в своїх творах і щоденнику Тарас Шевченко.
На честь українського борщу назване невелике містечко Борщів на Тернопільщині.
Борщ ніколи не був дешевою селянською стравою. В одному з рецептів страви шляхтичів на українських землях, які входили до Речі Посполитої, дослідник Станіслав Чернецький у своїй книзі описує лимонний і королівський борщ, який готували на різній сушеній, вудженій чи свіжій рибі та квасі з ферментованих житніх висівок.
Оскільки борщ – сакральна страва для кожного українця, відтак приказок та прислів’їв про нього народ вигадав чимало.
Без добавки і борщ не смачний.
Борщ без каші – удовець, каша без борщу – вдова.
Борщ та капуста – хата не пуста.
Борщ та каша – мати наша.
Він любить чужі борщі пробувати.
В нас просто: борщ, каша, третя кваша.
Гіркий світ і квасний борщ.
Гулять, так гулять: бий, жінко, ціле яйце в борщ.
Де велика рада, там рідкий борщ.
Дим густий, борщ пустий, м’ясо вгору, пір’я вниз.
Добрий борщик, та поганий горщик.
З ним борщу не звариш.
Із’їла борщ до кришечки, щоб не боліли кишечки.
Їж борщ з грибами та тримай язик за зубами.
Наївся шилом борщу.
Не велика хиба, що в борщі тільки одна риба.