Щороку в Україні накопичується близько 150 тисяч тонн використаних гумових покришок, а переробляють з них менше 10 відсотків. Переробкою автогуми в нашій країні займаються переважно приватні підприємства. Але умови і правила приймання можуть різнитися. Якщо в одних можна здати шини за гроші, то в інших – необхідно заплатити за транспортування. А деякі переробники приймають гуму безкоштовно.
До прикладу, в інтернеті (зокрема на ресурсі OLX) є чимало оголошень про прийом шин у різних містах України. Більшість забирають покришки безкоштовно, але потрібно самостійно їх вантажити. Здебільшого відправляють машини до тих, хто має використаного матеріалу на цілу фуру. А якщо колеса від вантажних автівок, то деякі заготовачі навіть готові оплатити вантажників.
Як правило, все більше пунктів приймання, куди можна привезти відпрацьовані колеса на утилізацію та переробку, з’являється у великих містах. Зокрема Центри управління відходами, де приймають від одного колеса та працюють з фізичними та юридичними особами. Здати можна самостійно у пункті приймання або ж замовити вивіз у передмісті. Проте потрібно спочатку поцікавитися у цьому центрі, яка процедура передбачена саме в ньому. Телефони можна знайти в мережі інтернет.
У Києві працює сервісна компанія з утилізації великого переліку відходів. Здати туди на переробку непотрібні матеріали можна, але не безкоштовно. До прикладу, покришку від легковика приймуть за 40 гривень, від вантажного автомобіля – за 60. А колесо від трактора обійдеться у 600 гривень. Також доведеться оплатити доставку та працю вантажників. Попередньо домовитися можна за номером 098-043-03-03.
Переробкою автогуми та інших відходів займається й Одеське підприємство «УкрЕкоПром». Воно працює з компаніями по всій території України. Туди можна звернутися за номером 048-714-86-67. Крім того, що потрібно буде сплатити за транспортування відходів, за кожен кілограм покришок з вас візьмуть по 7 гривень 50 копійок. І це лише, якщо загальна вага буде до 200 кілограмів. Якщо ж маєте більше шин, вартість за кілограм зросте. У компанії пояснили, що це єдині відходи, які приймають дорожче з кожною більшою партією. І що вони не дуже зацікавлені приймати і переробляти автомобільні шини. Для довідки: одна покришка від легковика важить від 6,8 кілограма…
У невеликому місті знайти пункти приймання вторинної сировини, які працюють з гумотехнічними виробами, трохи складніше. У Хмельницькому центрі управління відходами нам пояснили, що покришки не приймають і не знають, куди їх можна здати. Одним із варіантів розв’язання проблеми може бути звернення до шиномонтажного сервісу або станції техобслуговування (СТО). Більшість із них співпрацюють з переробними виробництвами, мають відповідний договір і зможуть прийняти від вас старе колесо. І якщо пощастить – безкоштовно.
У наших селах рідко коли старі колеса є проблемою. Зношені шини, як правило, є цінним матеріалом для місцевих жителів. І для облаштування клумби згодяться, і доріжку на березі ставка чи річки можна викласти, щоб ноги в болото не вгрузали. А ще – конструкція з кількох шин, накритих дошкою – чим не лавка?.. Хтось парканчик з них примудряється облаштувати, хтось – гніздо для лелеки… Тільки б до рук потрапила – фантазія ще й не таке підкаже. От лише про шкоду для здоров’я, яку несе та гума, ще й у літню спеку, на жаль, не дуже хочуть замислюватися хазяйновиті господарі.