Вам також може сподобатися
Як завжди, діждавшись чергових вихідних, Максим ще вдосвіта зодягнув на плечі завчасно зібраний рюкзак з усілякими рибальськими снастями та премудростями тихого полювання на річці й вирушив за новими пригодами, тихенько притуливши за собою двері у квартиру. Хоча чоловік майже щовихідних вирушав до улюблених водойм, щоразу не міг дочекатися, коли знову на березі розгорне свої вудки та спінінги.
Максима залюбки брали на риболовлю його товариші. Бо крім щедрого улову, він не втрачав шанс потрапити у різні пригоди, легенди про які й донині ходять серед рибалок.
Якось вчергове закидаючи спінінг, Максим своєю пружиною з гачками надійно обмотав шию лелеки, який якраз злітав над водою. І як не пручався бідний птах, чоловікові таки довелося витягти його на берег. З одного боку – шкода снасті, а з іншого – розплутати жилку на пернатому навряд чи вдалося б на воді. Та не так то й просто було підійти до лелеки і на суші – птах голосно стукав дзьобом та розмахував крилами. Він не збирався підпускати до себе нікого, незважаючи на надійний зашморг. Звільняти бідолаху зібралися четверо рибалок. Хто з веслом, хто з мішком, а хто й голими руками… Операція тривала з пів години, доки нажаханий і врешті звільнений лелека не опинився на волі.
Наступна пригода застала Максима вночі. Перед тим він якраз добре повечеряв, приговоривши добрячий шмат буженини, пару помідорок з огірочком та окраєць свіжого домашнього житнього хліба. Не зайвим була й філіжанка ще гарячого чаю з термоса. А щоб вже ідилія ситної трапези була остаточно довершеною, дістав пакетик з-під молока, куди завбачливо вдома поклав шмат смачнючої халви, та із задоволенням поласував на десерт… Вже якраз доїдав солодощі, як раптом на спінінгу задзвенів дзвіночок, сповіщаючи про клювання. Відкинувши пакетик у бік кущів, Максим вправно підхопив снасть та почав чергову боротьбу з трофеєм. Того вечора риба брала раз за разом, і садок чоловіка стрімко наповнювався. А вже як з-за лісу показався край серпанку, дзвіночки разом замовкли, наче відмовило. У суцільній тиші Максим добре чув, як десь серед дерев єхидно лаяла лисиця, а десь вгорі на гілках тріпотіла крилами якась пташка.
Раптом у кущах поруч щось голосно зашаруділо. Максим одразу ж пильно взявся роздивлятися, у чому причина того шуму. Як на біду, місяць заховався за хмару, і в темряві виднілася лише біла пляма, яка почала повільно рухатися у бік рибалки. Тремтячими руками Максим намагався намацати на землі ліхтарик, а однією ногою кілька разів голосно стукнув по відру. Втім, відлякуючий маневр аж ніяк не вплинув на білу мару, яка невпинно продовжувала насуватися на нього. Нарешті руки натрапили на холодний корпус ліхтаря, але пальці ніяк не могли нащупати клятої кнопки. А мара сунула все ближче… Кламц! І промінь світла наткнувся на… пакетик з молока, який так невдало відкинув Максим. На приємний аромат халви натрапив, шукаючи поживу в прибережних кущах, місцевий їжачок. І, застромивши мордочку в цупкий поліетилен, голками надійно закріпився у своїй смачній пастці. Більше того, через шурхіт пакета колюче звірятко не чуло всі намагання рибалки його налякати… Щоб звільнити їжака, довелося потрудитися. З обуреним фирканням він врешті повернувся до своїх кущів.
А минулої весни «свої пригоди» Максим привіз з Дністра навіть дружині. Виклавши у ванну з відра повний садок лящів, гукнув її похвалитися, який він фартовий. І коли дружина вже простягла руку, щоб випустити їх поплавати, раптом з-поміж рибин вигайнула гадюка та почала звиватися, шукаючи шлях до волі. Виявляється, вдосвіта швидко збираючись додому, бо насувалася гроза, Максим не помітив, що в садок до риби у воді залізла рептилія…
Після тієї здобичі дружина навіть не підходила до рибацького інвентаря, змушуючи чоловіка одразу нести все на балкон. І до риби підходила виключно почищеної.
Та якби ж то на цьому Максимові пригоди закінчилися…
