Мальва, або просвірник – рослина, яка може досягати заввишки до двох метрів. Нині відомо понад тисячу її видів. Цю рослину можна побачити в садах, на луках та пагорбах по всьому світу.
Ще більше п’яти тисяч років тому мальву як лікарську рослину високо оцінили китайці. Її муколітичні та відновлювальні властивості використовували для лікування інфекцій горла, ротової порожнини, при бронхітах, а також застосовували для лікування шкірних захворювань.
Також мальву розводили у Стародавньому Єгипті. Її вражаючі цілющі властивості описував у трактатах Гіппократ. А Піфагор вважав мальву рослиною, причетною до божественної природи.
Римляни готували мальву разом з маслом, сіллю та медом і називали цю суміш «омнімарбій», що означає «рятівний від усіх хвороб».
У Японії мальва є головним символом свята весни. За легендою японці подарували цю квітку богам, щоб ті захистили їхню землю від повеней. З того часу 5 травня у Кіото проходить щорічний фестиваль, присвячений мальві. Така традиція була започаткована ще у VII столітті.
Цінні лікарські інгредієнти отримують з квіток. Мальва багата на антиоксиданти та таніни, а також на ефірні олії. Рослинний барвник відомий своїм антибактеріальним ефектом.
Її часто використовують як заспокійливий засіб для шкіри та слизових оболонок, що особливо корисно при інфекціях горла. За допомогою мальви запалені та подразнені слизові оболонки гояться швидше, а гострий біль швидко зникає.
Мальва має спазмолітичну, протизапальну та відхаркувальну дії. У народній медицині чай із мальви вживають при застудах, при кашлі, хворобах шлунка, проблемах із сечовим міхуром і проносі. А ще його вживають для підвищення імунітету, лікування ран і проти запалення очей. П’ють мальвовий чай і для схуднення. Чудово зарекомендував себе також теплий компрес на обличчя проти вугрів.
Чай готують з квітів та листя. Рецепт простий: 2 чайні ложки сухих квітів залити 250 мл окропу, вживати можна по 3 чашки на день.
Також мальву можна додавати до будь-якого чаю.
Збір, сушіння та зберігання
Квіти мальви починають збирати у фазу масового цвітіння, яка розпочинається наприкінці червня. Період збирання квітів триває близько трьох місяців. Найвищу врожайність можна отримати у липні-серпні.
Для збереження поживних і корисних речовин зібрані квіти сушать на відкритому повітрі в затіненому місці. Необхідно розкласти все тонким шаром. Термін зберігання квіток, листя і коренів – два роки.