Усі ми знаємо, що хворобу найкраще лікувати на самому початку. А виявити її на ранній стадії можна, якщо не нехтувати періодичними профілактичними оглядами. Адже чимало захворювань на початковій стадії не мають виражених симптомів. Це стосується поліпів прямої кишки – найчастіше їх виявляють під час огляду з приводу інших проктологічних проблем. Небезпека поліпів у тому, що вони можуть перероджуватися у недоброякісні утворення. Про це розмовляємо з лікарем хірургом-проктологом, кандидатом медичних наук Сергієм Сідоруком.
– Сергію Сергійовичу, поліпи прямої кишки – це доброякісні утворення?
– Так, поліпи ободової та прямої кишки – це доброякісні утворення круглої форми на ніжці або на широкій основі, які формуються на стінці кишківника. Вони можуть бути поодинокими або груповими, коли уражається частина слизової. Також можуть бути дифузними – тобто такими, що зливаються один з одним, при цьому вражається практично вся слизова прямої кишки (так званий дифузний або тотальний поліпоз).
– Чому виникають поліпи?
– Серед причин, які призводять до утворення поліпів, можна виділити кілька.Найпоширенішою причиною вважається запалення, тобто поліп є результатом хронічного запального процесу слизової оболонки кишківника. Також причиною виникнення поліпів можуть стати віруси, порушення відновних процесів епітеліальної тканини після запалення, нестача в організмі рослинної клітковини або надмірне вживання тваринних жирів. Існує також сімейний поліпоз, тобто схильність до поліпозу може передаватися генетично.
– Які симптоми того, що в прямій кишці утворився поліп?
– Поліпи ободової та прямої кишки мають тенденцію збільшуватися в просвіт. Поки утворення невеликого розміру, вони ніяк не проявляються. Часто поліпи малих розмірів виявляються тільки при ендоскопічних обстеженнях прямої кишки, пов’язаних з лікуванням або діагностикою інших проктологічних захворювань. При збільшенні поліпів можуть спостерігатися: наявність слизу в калі, відчуття неповного випорожнення кишківника, часті позиви на дефекацію,
закрепи або проноси, відчуття стороннього тіла в кишківника здуття, бурчання.
– Чим небезпечні ці утворення?
– Найбільш грізним ускладненням є схильність поліпів великих розмірів до переродження в злоякісні. У зв’язку з постійною травматизацією та контактом з агресивним середовищем, мікрофлорою кишківника ризик переродження досить високий. Крім цього, збільшення поліпів в розмірі може призвести до повної непрохідності кишківника. При відриві поліпів є загроза кровотечі, яка самостійно не може зупинитись. Поліпи анального каналу можуть спричиняти дискомфорт під час акту дефекації, випадати та подразнювати анодерму (чутливу тканину прямої кишки). При великих розмірах можуть утворюватися тріщини слизової з больовим синдромом.
– Яка діагностика?
– Діагностика поліпів кишківника починається зі збору анамнезу, огляду та пальцевого ректального дослідження анального каналу та прямої кишки. Виконуються і додаткові інструментальні методи – ендоскопічні дослідження (колоноскопія, сігмоїдоскопія, ректороманоскопія) та рентгенографічні (іригоскопія). Отримати об’єктивну картину ураження ободової кишки допоможе лише тотальна колоноскопія. Іригоскопію призначають за неможливості проведення колоноскопічного дослідження. Сучасними методами діагностики є застосування капсульної колонографії. Суть методу полягає у тому, що пацієнт ковтає спеціальну капсулу, обладнану камерами. У процесі руху по шлунково-кищковому тракту, робить знімки і передає їх. Згодом капсула виводиться з організму природним шляхом. Інший сучасний метод – компʼютерна віртуальна колонографія – це процедура із застосуванням контрастної речовини і комп’ютерного томографа.
– Поліпи можна лікувати консервативно чи потрібно одразу видаляти?
– Консервативної терапії не існує. Якщо лікар-ендоскопіст досконало володіє технікою, на якій працює, та має можливість одразу видалити утворення, то пацієнт цього навіть не відчує. Весь забраний матеріал одразу передається на дослідження для визначення структури тканини. Спостерігати за поліпами можна тільки у разі, якщо немає можливості провести видалення. Таке може бути через різні причини: стан пацієнта, супутні захворювання, перенесені інші оперативні втручання, прийом медикаментів тощо.
– Як видаляють поліпи?
– Існують різні методи. Ендоскопічна поліпектомія (через колоноскоп або ректороманоскоп) – електричне висічення поліпа з коагуляцією його основи або ніжки за допомогою колоноскопа, електрорезекція слизової оболонки разом з поліпом. Трансанальне видалення поліпів у поєднанні з накладанням швів на поверхню рани слизової оболонки. Сегментарна резекція ділянки кишківника з поліпом. Видалення новоутворень з доступом через черевну порожнину.
– Скільки триває реабілітаційний період?
– Все залежить від техніки проведення операції. При ендоскопічному видаленні потрібно утриматися від навантажень та прийому специфічної їжі протягом кількох годин. При інших рекомендації щодо реабілітації після операції лікар дає кожному пацієнту індивідуально.