З віком ми накопичуємо не лише життєву мудрість, а й турботи. Зміни у світі, новини, здоров’я, хвилювання за дітей, втрати, самотність – усе це може тиснути на серце.
Психологічна стійкість – це не коли людині байдуже. Це коли вона вміє відновлюватися після стресу, шукати опору у собі, у близьких і звичних речах. Цю здатність можна тренувати, навіть якщо вам 60, 70 чи 80. Тож як зберегти спокій і внутрішню рівновагу – пояснює сімейна психологиня Ірина Локазюк.
Вам також може сподобатися
Говоріть, не мовчіть. Біль і тривога мають здатність зменшуватися, коли ми ділимося ними. Якщо вас щось турбує – розкажіть про це. Це може бути розмова з подругою, донькою, онуком, священником, соціальним працівником. Навіть десять хвилин щирої розмови можуть полегшити душу. Не маєте з ким поговорити? Напишіть на папері все, що болить. У щоденник, на клаптик, в листі до себе. Це теж допомагає «вивантажити» думки.
Повільне дихання – швидка допомога. Коли серце калатає, руки тремтять, накриває тривога – перше, що потрібно зробити, – це звернути увагу на дихання. Сядьте зручно. Повільно вдихніть носом, рахуючи до 4-х. Затримайте дихання на 2 секунди. Потім повільно видихніть ротом на рахунок 6. Повторіть 5-7 разів. Ви відчуєте, як тіло розслаблюється.
Щоденний рух – це турбота про себе. Рух – це не тільки про фізичне здоров’я, а й про душевне. Прогулянка на свіжому повітрі, прибирання, поливання квітів, легка зарядка – все це допомагає вивести напругу з тіла. Коли рухається тіло – розвантажується голова. Не обов’язково багато – важливо регулярно. 10-15 хвилин у день уже мають ефект.
На фото: Психологиня Ірина Локазюк запевняє: «Коли тілу добре – душа відчуває більше опори». Фото надане співрозмовницею.
Знайдіть свій «острівець спокою». Подумайте, що вас заспокоює: молитва, вишивка, слухання пташок за вікном, м’який плед і чай із липи, споглядання старих фото, музика, читання… Нехай у вашому дні завжди буде хоча б 15 хвилин для себе. Для душі. У важкі моменти саме такі речі повертають внутрішню опору.
Обмежте потік тривожних новин. Зараз багато важких новин. Це справді непросто. Але слухати новини з ранку до вечора – це як підливати воду в човен, який і так ледь тримається. Достатньо дізнатися головне раз на день. Все інше – час для життя, не для страху. Вимкніть телевізор і соціальні мережі. Краще займіться тим, що додає сил: спілкуванню, хобі, спокійним справам.
Піклуйтеся про тіло – це впливає на душу. Серед найголовнішого: регулярне харчування, теплі напої, сон не менше 7-8 годин (якщо є безсоння – зверніться до лікаря). Також має бути комфортно: потрібно зручно вдягатися, уникати перевтоми, перепочивати протягом дня.
Не замикайтеся у собі. Самотність – один із головних чинників тривоги. Якщо можете – виходьте на вулицю, в аптеку, до храму, в магазин. Спілкуйтесь із сусідами, беріть участь у гуртках, онлайн-зустрічах, слухайте радіо, читайте газети. Важливо відчувати, що ви – частина світу. Людина – це соціальна істота. Нам потрібні інші, навіть якщо ми цього не визнаємо.
Якщо не справляєтесь – просіть допомоги. Якщо тривога не минає, з’являється плаксивість, погіршується апетит, відчуваєте безнадію – це не соромно. Це ознака, що потрібна підтримка. Зверніться до сімейного лікаря, психолога або довіреної особи. Це не слабкість – це відповідальність за себе.
Будьте підтримкою для себе. Коли на душі важко, будьте добрими та підтримуючими до себе. Не засуджуйте себе за хвилювання та тривогу, краще заспокойте себе підбадьорливими фразами: «Я роблю все, що можу на сьогодні»; «Це пройде. Я вже багато разів справлялася»; «Я гідна(-ий) турботи і спокою»; «Я не одна/один»… Пам’ятайте: ваш внутрішній світ – це сад, за яким варто доглядати.
У вас є право на спокій, радість, хороше самопочуття. Ви вже багато пройшли в житті. Ви – мудрі, сильні, глибокі. Дбайте про себе так, як дбає добра бабуся про улюблену квітку на підвіконні: з теплом, щодня, з любов’ю.
