Наталія з дитинства мріяла стати кондитером. Ще змалечку їй подобалася випічка – торти, весільні короваї… Дівчині було цікаво, з чого вони, як їх виготовляють, як складають у кілька ярусів, як виробляють трояндочки та інше оздоблення.
Однак за порадою батьків Наталія закінчила медичне училище і п’ятнадцять років працювала лаборантом у лікарні. Вищу освіту здобула в Одеському національному університеті імені Мечникова. Нині працює медсестрою у стоматологічній клініці. «Чим би не займалася, я люблю те, що роблю, – стверджує Наталія Вікторівна. – Але думка про торти мене не покидала ніколи. Я завжди на свята до рідних, знайомих приходила зі своїми тортами».
Десять років тому Наталія Сільчук на день народження доньки замовила у своєї знайомої торт «для принцеси» – з короною, чарівною паличкою… Коли ж його добре роздивилася, розпробувала, їй спало на думку: «А хіба я сама не можу спекти такий?» І почала працювати над цим. «Тоді курси кондитерів були не такі доступні, як зараз, – каже Наталія Вікторівна, – тож все пробувала робити сама. І на день народження племінниці спекла торт. Я й досі його пам’ятаю – ніжно-рожевий, з ромашечками… Відтоді з’явилися перші замовлення».
Пані Наталія системно вивчає тонкощі кондитерського мистецтва, прискіпливо стежить за сучасними тенденціями і наполегливо шліфує навички та вдосконалює свою майстерність. Стверджує: останнім часом користується лише перевіреними рецептами й технологічними картами і по них працює, прагне довести власний виріб до ідеалу. Часто реалізує і свої ідеї.
Для приготування своїх смаколиків жінка використовує лише натуральні інгредієнти.
Для приготування своїх смаколиків жінка використовує лише натуральні інгредієнти. Справедливо вважає: нехай це і обійдеться трохи дорожче, але буде якісне. Творить майстриня вдома на кухні, яку називає «кухнею-майстернею». Жінка дуже вдячна своєму чоловікові Миколі, який розуміє її, підтримує морально і матеріально, допомагає у придбанні необхідного інвентаря та обладнання.
Серед улюблених тортів майстрині – «Наполеон». Любить випікати і шоколадні, листкові, пісочні, медовики, бісквіти та інші торти. Однак у неї надзвичайно смачні не лише торти, а й меренгові рулети, еклери, десерти, бенто-тортики, імбирно-медові пряники, капкейки, вишукані мініатюрні тістечка та інша випічка. «Найбільшою поціновувачкою моїх смаколиків є моя племінниця Ірина, яка, до речі, теж мріє в майбутньому зайнятися «солодкою справою», – каже майстриня. – Саме для неї я виготовила свій перший із декором торт».
Процес випічки дарує Наталії Вікторівні радість і задоволення. Торти для неї – це як вид кулінарного мистецтва. А на запитання, що саме надихає на створення кондитерських шедеврів, вона відповідає: «Я цим живу. Іноді вночі не сплю – у мене стільки варіантів, фантазії… У кожний торт я вкладаю найкращі інгредієнти, свої досвід та любов».
А ще жінка мріє про власну справу. «Завжди мріяла мати власну кав’ярню, – ділиться задумами. – Оскільки дуже люблю Львів, хочу, щоб частинка цього міста була і у нашому містечку. Щоб це була світла, тепла, затишна кав’ярня, і щоб обов’язково поруч була книгарня, бо я дуже люблю книги».
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
