Розмови про призначення Олександра Сирського Головнокомандувачем Збройних сил України замість Валерія Залужного почались ще навесні 2022 року. А також в публічному просторі часто з’являлася інформація, що Сирський має хороші стосунки з Офісом президента. Тож фінал драми, загострення якої відбулося ще в листопаді 2023 року, нарешті стався.
Професійний шлях нового керівника
Вам також може сподобатися
Олександр Сирський народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Владимирської області росії. «Я народився в родині кадрового військового. Воювали обидва мої діди. В родині мені іншої долі й не передбачали. Я в старших класах мріяв про абсолютно мирні професії – геолога, медика, археолога… Навіть думав собі так тихо: віддам документи у військове училище, не вступлю і потім складу іспити в омріяний виш. Але мене зарахували з першої спроби. Так і став військовим», – розповів Олександр Сирський в інтерв’ю Білопілля.City від 6 травня 2021 року.
У 1986-му році Олександр закінчив московське вище військове командне училище. Службу проходив в УРСР, де й залишився після проголошення незалежності України. Починав з Нац- гвардії, а згодом перейшов у ЗСУ. У 1990-х роках командував однією з бригад 6 дивізії Нацгвардії в Чугуєві на Харківщині. А в 2000-х роках – 72-ю окремою механізованою бригадою, що дислокується в Білій Церкві.
Навчався в Академії Збройних сил України, яку закінчив в 1996 році. У 2005-му здобув ще одну освіту в Національному університеті оборони.
У листопаді 2013 року від імені Міністерства оброни у штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу обговорював зміни в українській армії відповідно до стандартів НАТО.
З початком російської агресії на сході країни в різні часи займав посади заступника керівника АТО, начальника штабу-першого заступника керівника АТО, керівника АТО.
Взимку 2015 року Сирський був одним з головних командирів АТО під час боїв за Дебальцеве на Донеччині.
Тоді він командував підрозділами у Вуглегірську, селищі Рідкодуб та при спробі відбиття села Логвинове. Координував групу «Барс», яка прикривала відхід наших військ з самого Дебальцевого. Олександру Сирському вдалося вивести українське угруповання з майже оточеного росіянами міста. За цю операцію його нагородили орденом Богдана Хмельницького.
З 2016 року очолював Об’єднаний оперативний штаб, який координував дії українських військових на Донбасі. З 6 травня по 5 серпня 2019 року – командувач операції Об’єднаних сил.
Повномасштабне вторгнення
На початку повномасштабного вторгнення росії саме Сирський був відповідальним за оборону Києва, за що отримав звання «Герой України». Він наказав військово-навчальним центрам створити спеціальні тимчасові батальйони та доставив у столицю артилерійські системи, які зазвичай використовуються для навчання. У лютому-березні 2022 року, щоб перешкодити просуванню окупаційних військ до Києва, за рішенням Сирського зруйнували мостові переходи в Київській області. 26 лютого підірвали дамбу на річці Ірпінь у Козаровичах, що також призвело до затоплення позицій російської армії. Внаслідок цих дій стрімкий російський наступ на Київ провалився.
«Сирський розділив місто та прилеглі до нього райони на сектори і призначив керувати кожним районом генералів із військово-навчальних центрів, створивши чіткий ланцюжок субординації, якому підкорялися б усі українські військові частини та служби безпеки. Тактичні рішення офіцерам на місцях дозволялося приймати негайно, без необхідності консультуватися зі штабом», – так описували журналісти The Washington Post підготовку Сирським оборони Києва.
У 2022-му генерал був одним з командувачів контрнаступу на Харківщині. За результатами успішної операції Міноборони України назвало його ім’я серед творців перемог ЗСУ – «атлантів, що тримають операцію на своїх плечах».
У 2022-2023 роках Олександр Сирський – командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця». Восени 2022-навесні 2023 керував обороною Соледара й Бахмута.
11 грудня 2022 року став повним кавалером ордена Богдана Хмельницького. За визначні особисті заслуги в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народу, вірність військовій присязі нагороджений також Хрестом бойових заслуг.
Від травня 2022 року Сирський є почесним громадянином Києва. Генерал одружений, має двох дітей.
«Кіт» і «М’ясник»
Меми про те, що Сирського називають котом, виникли через те, що восени 2023 року у соцмережах з’явився пухнастий захисник, який дуже швидко почав бити рекорди пса Патрона. І це – кіт Сирський. Він став відомим завдяки колишньому волонтеру та чинному військослужбовцю Роману Синіцину. Згодом військовий став публікувати все більше світлин котика у мережі, чим привабив кілька тисяч нових підписників. Ім’я Сирський мишолову дали, оскільки він любить домашній сир і сулугуні. Популярність кота врешті сягнула й державних органів. Його фото з’явилося у соцмережах проєкту «Дія» як ілюстрація для майбутнього реєстру домашніх тварин. Не дивно, що «Сирський» одразу став улюбленим героєм мемів. Їх десятками розповсюджували українці в соцмережах. І багато хто не знав, що прізвисько пухнастику дали не через генерала, а через любов до сиру. Але воно пішло у маси, й суспільство пов’язало його з новим головнокомандувачем.
Багато військових поза очі називають Сирського «м’ясником». Ніби за безжалісний характер та суворість. А ще його так називають у російських пабліках, коли описують, що генерал зробив з російськими загарбниками.
«Сирський користується повагою в армії. Імпонує своєю цілеспрямованістю, рішучістю та хитрістю. Він спить лише чотири з половиною години на добу. Єдина релаксація – це щоденні заняття у тренажерному залі», – описував генерала кореспондент ВВС Джонатан Біл, який брав у нього інтерв’ю.
Проте низка офіцерів, з якими спілкувалась ВВС, негативно відгукувалась про Сирського як людину, яка не надто ретельно ставиться до збереження життя солдатів. А ще, нарікають деякі офіцери, він любить порушувати вертикаль влади і втручатись у керування підрозділами аж до рівня роти.
Як би там не було, але Сирський часто буває на передовій для координації дій безпосередньо на полі бою та спілкується з солдатами. В одному з інтерв’ю він розповів, що відчуває відповідальність за те, що посилає людей в бій, та що має «духовний зв’язок» зі своїми військами.
Найшвидшим способом завершити війну Олександр Сирський вважає витіснення росії з території України. «У нас немає іншого виходу, ми маємо йти вперед, рухатися прямо до наших державних кордонів», – переконаний генерал.
На його думку, Перемога буде тільки тоді, коли українські прапори замайорять над усією країною, включно з українським Кримом.
Підготувала Світлана Волкова.
