Вам також може сподобатися
Анатолій Лисенко з Черкащини садівництвом займається майже сорок років. Свого часу він доглядав понад тридцять соток садових насаджень – більше ста кущів винограду, три десятки персиків, десять яблунь, а ще були груші, сливи, абрикоси, хурма двох сортів, інжир, ківі та багато інших культур. Нині його садові насадження займають дещо меншу площу.
Традиційно вважається, що дерева і кущі потрібно обрізати до початку сокоруху – у зимово-ранньовесняний період, а також восени. Цей час найкращий для формування крони, оскільки пов’язаний з початком або закінченням вегетації. Однак, зауважує Анатолій Лисенко, по-різному буває. Наприклад, персик він обрізує пізно навесні.
Які ознаки вказують на те, що дерево час обрізати? Цю процедуру необхідно проводити, коли рослина стала несиметричною, коли в неї намітився гострий кут розходження гілок. На необхідність обрізування вказують і пошкоджені чи мертві гілки. Ну і, звісно, коли дерево доросло до будівлі чи якоїсь іншої перешкоди.
«Перед початком роботи потрібно оцінити дерево й уявити собі, який вигляд воно повинно мати, – ділиться досвідом садівник. – При обрізуванні важливо сформувати центральний провідник, визначити скелетні гілки. А вже потім по ярусах обрізати ті гілки, які спрямовані всередину крони або занадто близько розташовані одна до одної, а також сухі, хворі та пошкоджені. Треба намагатися, щоб дерево не було надто загущене. Крона має бути міцною, пропорційною, щоб доступ світла – з усіх боків. Потрібно регулювати ріст дерева і його навантаження плодами».
Анатолій Лисенко застерігає: різати безграмотно – справа шкідлива, адже найменше порушення тісного взаємозв’язку між усіма частинами плодового дерева може звести нанівець усі раніше докладені зусилля.
Анатолій Лисенко радить обрізування дерева проводити акуратно, щадно, оскільки видалення занадто великої кількості гілок може знизити його життєдіяльність. Секатор і пилка мають бути гострими і продезінфікованими. «Зрізи гілок і стовбура дерева після обрізування обробляю в основному масляною фарбою або ж садовим варом, – каже чоловік. – Інакше у тріщини можуть потрапити спори грибів, і тоді дерево захворіє».
Анатолій Іванович звернув увагу й на деякі помилки, які інколи трапляються при обрізуванні. Найбільш болісно переносить дерево невміле і невчасне вирізання скелетних гілок та стовбура. Вирізаний скелетоутворювач внизу крони, як правило, не відростає, зате верхні гілки посилюють ріст. У результаті крона переміщується вище, що віддаляє початок плодоношення, а у майбутньому може призвести до того, що основна маса врожаю розміщуватиметься занадто високо.
«Перші кілька років дерево краще не обрізати, – рекомендує садівник. – У молодих рослин достатньо обмежитись лише видаленням тих пагонів, які з’являються не там, де потрібно. Не варто й занадто багато обрізати. Чим більше листя на дереві, тим краще розвивається його коренева система. Обрізати потрібно так, щоб була видалена тільки тканина гілок, а тканина стовбура не була пошкоджена».
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
