Юлія Микитівна працює бібліографом-краєзнавцем Бершадської публічної бібліотеки й понад три десятиліття досліджує та вивчає історію і сьогодення населених пунктів краю, діяльність видатних земляків, активно популяризує літературу з історії, культури Поділля. Крім того, вона ще й залюбки займається квітникарством.
«Захоплення квітами притаманне багатьом українським жінкам, і я не виняток, – каже Юлія Маршук. – З дитинства пам’ятаю бабусине подвір’я, яке завжди квітувало, особливо навесні, рясніючи ранніми червоними та жовтими тюльпанами, нарцисами. Таке ж захоплення було і в моєї мами. Вона постійно саджала якісь нові квіти, обмінюючись саджанцями та насінням з іншими квітникарками. В дитинстві я сприймала цю красу як належне – гарно та й усе. Коли ми з чоловіком побудували власний будинок, тоді відчула бажання прикрашати дім і подвір’я. З’явились квітники, клумби, які я постійно намагалась вдосконалювати. Чоловік у цей час плекав молодий садок. На моєму подвір’ї та квітниках завжди яскраво – від перших весняних первоцвітів, ранніх тюльпанів, нарцисів, крокусів, фрітілярій, піонів до пізніх осінніх хризантем. У різні періоди зачаровувала краса гладіолусів, ірисів, лілійників та флоксів. Звичайно, не обійшлось без троянд. Коли Крим ще не був окупованим, я замовила в одного селекціонера кілька саджанців, всі кущики прийнялись та досі радують своїм цвітінням. У затінку в саду маю невеличкий «хостодром». Хости – це багаторічники, листя яких має цікаве забарвлення, що може змінюватися від весни до осені. Окрім екзотичних квітів, залюбки вирощую мальви, чорнобривці, паничі».
Вам також може сподобатися
зимові місяці», — каже Юлія Маршук. Фото з архіву господині.
Квітникарка вирощує також кімнатні рослини, зокрема амариліси. «Полюбила їх за яскраві кольори квітів, які милують око у найхолодніші зимові місяці, – із захопленням розповідає вона. – Вишукані квіти тішать розкішним цвітінням, даруючи інколи одразу по два квітконоси чи повторне квітування. Для мене амариліси – символ затишку і тепла у домівці. Із настанням зими із нетерпінням очікую цвітіння своїх амарилісів, маю 12 сортів неймовірної краси. Батьківщиною цієї багаторічної кімнатної рослини з родини цибулинних вважається Південна Америка. В Європу екзотичну квітку завезли на початку ХVII століття. Потім почали з’являтися перші гібриди. Селекціонери вивели багато різновидів – з дрібними, середнього розміру та великими квітами. Існують махрові, трубчасті, павукоподібні та схожі на орхідеї сорти. Кольорова гамма теж різноманітна – від сніжно-білих, лососевих полосатих, контрастно забарвлених до темно бордових».
Юлія Микитівна переконана: якщо за рослинами доглядати правильно, то цвітінням можна милуватися щорічно. «Амариліси необхідно забезпечити світлом, вологою і добривами, своєчасно обрізати квітконоси, – рекомендує квітникарка. – Для посадки амариліса згодиться пластиковий чи керамічний горщик з отворами внизу, краще обирати з піддоном. Розмір ринки залежить від розміру цибулини, проте багато вільного простору не потрібно, від краю цибулини до краю горщика повинно бути близько двох сантиметрів. При цьому цибулина має бути занурена в ґрунт лише на дві третини. При посадці на дно горщика кладу дренаж із камінчиків. Готую ґрунтосуміш із садової землі, піску та перегною, з розрахунку 2:2:1. Потрібно обирати підвіконня з яскравим освітленням, уникати протягів. Температура в кімнаті має бути не менше 17-18 градусів при помірній вологості. Поливаю амариліси по краю від цибулини, стежачи, щоб вода не потрапила на поверхню цибулини. Після висадки цибулинки очікуйте появи стрілки квітконоса. Що цікаво: спочатку з’явиться стрілка і лише потім листя. Злегка розпушую верхній шар ґрунту та обертаю горщик, щоб квітконос виріс прямим. Навесні, коли вазон відцвів, висаджую квіти у квітник. Восени саджаю знов у горщики».
Дехто з квітникарок скаржиться на відсутність цвітіння. Юлія Маршук вважає, що причиною може бути неправильне освітлення або ж брак поживних речовин чи недостатній період спокою. Шкідниками амарилісів можуть бути павутинний кліщ, трипси. Юлія Микитівна застерігає: варто уникати контакту квітів із зараженими рослинами та стежити за вологістю повітря. Якщо вже така прикрість сталася, то необхідно скористатися спеціальними засобами для обробки від шкідників.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
