«Головне — не здаватися» — цим гаслом керується у житті Юлія Савинська. Через війну їй довелося залишити рідне місто, дім, бізнес. Проте на новому місці вона не розгубилася, не опустила рук, а, зробивши висновки з минулого, розпочала з нуля нову справу. Й сьогодні Юлія Савинська готує крафтовий шоколад і навіть зареєструвала власну торгову марку.
Рідне місто
Краматорськ на Донеччині — рідне місто Юлії та її сім’ї. Місто, яке назавжди у серці. Тут вони жили, працювали, будували плани на майбутнє. Тут народилася старша донька. У Краматорську Юлія, яка мала дві вищі освіти — інженерну та економічну, — захопилася кондитерською справою і відкрила професійну кондитерську. Згодом розширила діяльність і керувала ще й кав’ярнями.
«Кондитером бути я ніколи не планувала, – зізнається Юлія. – Після здобуття вищої освіти працювала на заводі, згодом – в ІТ-фірмі. Кулінарією, і зокрема кондитерською справою, зацікавилася, коли пішла у декрет і народила доньку. Магазинні солодощі мені не подобалися через велику кількість різних добавок. Тому почала готувати десерти самостійно, шукала в інтернеті рецепти спершу для себе, щоб у дитини не було алергічних реакцій, а згодом для доньки. Знайшла багато цікавих рецептів, спробувала готувати – і у мене вийшло!»
Тоді звернула увагу, що у соцмережах багато жінок і дівчат випікають солодощі на замовлення. Подумала: а чому б і собі не спробувати? «Я написала у соціальній мережі оголошення, – згадує Юлія. – Першою моєю замовницею стала однокласниця, яка замовила кекси для чоловіка на День закоханих. Кекси сподобалися, і цей позитивний відгук дав мені поштовх до подальшої роботи. Мене приваблювала навіть не стільки можливість заробити, наскільки цікаво було творити – випікати торти й інші десерти».
Тому коли прийшов час виходити на роботу з декретної відпустки, Юлія вирішила перетворити хобі на бізнес – відкрити власну кондитерську. Паралельно відвідувала різноманітні майстеркласи, навчальні курси з кондитерської майстерності, харчової безпеки, навчалася, як правильно оформити простір за харчовими вимогами, щоб було не лише смачно, а й безпечно для покупців і зручно у роботі.
«Коли всього навчилася, знайшла приміщення і наприкінці 2019 року відкрила кондитерську, – продовжує Юлія Савинська. – Але довго попрацювати не вдалося, через три місяці розпочалася пандемія коронавірусу. Два місяці ми практично не працювали. Готувала лише потроху на замовлення, бо свята люди відзначали у родинному колі. Згодом, у серпні 2020 року, почала керувати двома кав’ярнями і співпрацювати з іншими закладами – постачати десерти з кондитерської».
Рецепти усіх десертів – перевірені й схвалені відвідувачами. «Випадкових рецептів з інтернету я не використовувала, – пояснює Юлія. – Рецепти десертів брала з навчальних курсів та від іменитих шефів, які адаптовувала під свій смак. Готувала те, що мені подобається, і пропонувала людям, а вони вже казали – подобається чи ні. Те, що подобалося, вводила в основний асортимент. Те, що не сподобалося – відкидала, шукала щось інше».
На новому місці
«Коли почалося повномасштабне вторгнення, у місті стало небезпечно, багато працівників виїхали, – згадує жінка. – Та й взагалі тоді людям не потрібні були ні десерти, ні кава. Тому з 24 лютого 2022-го ми вже не працювали. А у березні також виїхали з Краматорська. Ужгород обрали не випадково, бо у 2015 році, коли біля нашого будинку був приліт, ми вже виїжджали на до Мукачева. Тоді через деякий час повернулися додому. Та Закарпаття дуже сподобалося, тому у 2022 році не вагалися, а вирішили їхати сюди».
Хоч місто обрали, проте навесні 2022-го їхали у невідомість. Дорогою моніторили сайти оголошень, шукали варіанти житла. «Друг нам скинув оголошення, що в одному з ресторанів шукають пекаря-кондитера, – розповідає Юлія. – Одразу з дороги я поїхала на співбесіду. Влаштувалася на роботу, а власник ресторану допоміг з житлом».
Облаштувавшись на новому місці, Юлія замислилася про власну справу: «Почала вивчати місцевий попит на десерти і зрозуміла, що кондитерська ніша тут перенасичена, є багато місцевих потужних кондитерів, чимало кондитерів, які переїхали з інших регіонів. З іншого боку, мені хотілося працювати по всій Україні і не прив’язуватися до певної місцевості». Тому замість десертів Юлія вирішила варити шоколад – крафтовий, з какао-бобів. «Саме можливість працювати по всій Україні і не залежати від локації і дав мені шоколад, – каже вона. – До того ж шоколад значно простіший у зберіганні: якщо термін зберігання торта до 72 годин, то шоколаду — 4-6 місяців залежно від сорту, його зручно пересилати. Почала навчатися у шоколадмейкерів, адже крафтовий шоколад відрізняється від масового, для його виробництва потрібне спеціальне обладнання. Також вивчаю бізнес і маркетинг, як будувати стабільну соціально відповідальну компанію, автоматизацію різних процесів і застосування штучного інтелекту в бізнес-процесах для спрощення ведення діяльності».
Шоколад з натуральних какао-бобів без додавання цукру від Савинських з’явився на мапі України у 2023 році. «Мені подобається експериментувати, шукати щось незвичне й при тому корисне, дарувати людям нові емоції під час дегустації, – зізнається кондитерка. – З кожного сорту какао-бобів виходить різний шоколад – смак залежить від регіону, вологості, температури повітря, яка у тому регіоні».
В торговій назві «зашифрована» вся родина
Нещодавно Юлія Савинська зареєструвала власну торговельну марку – SoYKa. «Назва містить імена моєї родини, – пояснює Юлія вибір назви. – S — прізвище Савинські й ім’я молодшої доньки (Софія), О — перша літера імені старшої доньки (Оринка), Y — моє ім’я, К — ім’я чоловіка (Костянтин). А – поки що вільна літера, яка робить назву мелодійною».
Працює Юлія самостійно, періодично потребує допомоги фахівців з дизайну, пакування, реклами, ведення соцмереж. Останні три роки жінка активно навчається керуванню бізнесу й маркетингу, впроваджує знання на своїх проєктах. А також консультує і допомагає початківцям стартувати і розвивати їх власні справи, отримувати гранти для бізнесів. Доньки, каже Юлія, дуже мотивують розвиватися. «Я хочу показати їм на власному прикладі, що ми можемо реалізувати найшаленіші ідеї, головне – пробувати, навчатися і не здаватися на початку», – підсумовує вона.
