Спаржа, або ж аспарагус, – досить новий продукт, тож ми тільки починаємо звикати до її смаку та ніжного аромату. Це не просто зелений делікатес — це весняне золото, яке вирощується з турботою фермера, родючого ґрунту і сили сонця.
Про це не з чуток, а з власного досвіду добре відомо молодій фермерці з Сумщини Юлії Покась. Маючи диплом агронома із захисту рослин, вона встигла кілька разів побувати на практиці в Німеччині та Швейцарії від Сумського національного аграрного університету. Перейнявши досвід закордонних колег, згодом і сама почала займатись органічним рослинництвом – спочатку для себе, а вже зараз на її спаржу чекають в різних куточках не лише рідної Сумщини, а й інших областей. Про те, як вирішила зайнятися фермерством і чому обрала саме вирощування спаржі, Юлія Покась розповіла «Сімейній газеті».
Вам також може сподобатися
– Найтриваліша практика була в Швейцарії: спочатку чотири місяці, а потім ще 14, – ділиться вона. – Ці програми передбачали проживання у сім’ях фермерів та роботу в цих господарствах. Обидві родини, де я проходила практику, займаються органічним тваринництвом та рослинництвом. Там вирощують широкий спектр різних культур, серед них була і спаржа. Тож під час практики я мала можливість побачити весь процес: від збору до фасування та реалізації продукції. В Європі надзвичайно цінується саме органічна продукція. Обидва фермерські господарства реалізовували свою продукцію у власних магазинчиках та на місцевих ринках. Звісно, я захопилася органічним вирощуванням та почала вивчати це питання. Все почалося з маленької ділянки спаржі та думки «нехай буде для себе». Перший рік спаржа дала невеликий врожай, але вже наступного стало зрозуміло, що з кількістю ми «погарячкували», тож я вирішила вести сторінку в соцмережі та пропонувати там свіжу продукцію. Потім площі спаржі почала збільшувати, додала інші культури, і все переросло вже в маленьку ферму.
Чи легко було в Україні знайти саджанці спаржі, яким сортам надаєте перевагу?
– З посадковим матеріалом навесні 2020 року було скрутно. Щоб правильно підібрати матеріал для посадки, потрібно знати кілька особливостей цієї культури. Спаржа – це дводомна рослина, тобто вона має чоловічі та жіночі рослини. Для промислового вирощування найкраще годяться саме чоловічі кущі, оскільки вони формують більше товарних списів. Існують сорти та гібриди. У сортової спаржі чоловічих та жіночих кущів приблизно порівну. А у гібридів відсоток чоловічих особин – 96-99%. Відповідно урожайність у гібрида вища. Для своєї першої ділянки ми обрали гібрид. Посадковий матеріал (однорічні розетки) замовляли в українського імпортера, що завозить їх з Голландії. А коли вирішили збільшити площу, то придбали насіння F2 «Каліфорнія рання». Рано навесні в пресовані земляні кубики посіяли спаржу, а вже наприкінці травня висадили на постійне місце вирощування.
Спаржа – це не просто смачний овоч, а ще й дуже корисний. Розкажіть детальніше про його властивості.
– Спаржа містить багато антиоксидантів, які знижують ризики виникнення раку. А також рослинні сполуки індол та лютеїн, які покращують зір, зміцнюють зуби та кістки. Селен у цьому овочі зміцнює імунну систему та нормалізує роботу щитовидної залози. Також слід зазначити, що серед усіх видів спаржі (ще є біла та фіолетова) зелений овоч більш насичений фолієвою кислотою. Ця речовина запобігає розвитку патології у плода у вагітних, знижує ймовірність викидню, а також нормалізує роботу печінки та піднімає настрій.
– Цьогорічна погода вплинула на якість спаржі?
– Так. Найбільший ворог спаржі – це приморозок. Зазвичай навесні під час приморозків спаржа ще не дуже розвинута, тому шкода від морозу мінімальна. Але цьогоріч через аномально теплий березень спаржа почала проростати не розмірено, як зазвичай, а дала багато списів одразу. Це призвело до того, що пагони, які ще не досягли товарного вигляду, загинули від морозу.
Чи встигла спаржа завоювати популярність у покупців?
– В перші роки попит був незначним. Але з кожним сезоном поціновувачів цього смаколика стає все більше.
Тетяна ЯРМОЛЕНКО.
