«Після нинішньої сніжної морозної зими багато плодових дерев у селі пошкоджено зайцями, – стверджує він. – Раніше зими були теплі, зайці мали що їсти, тому шкоди деревам майже не завдавали. Після заборони полювання їх розвелося багато. А тут ще й снігопад був з морозами, тож гризуни шукали собі корм де тільки могли. Зайці обгризають кору дерев від землі й на висоту півтора метра – скільки можуть дістати. А вона ж як провідник між коренем і кроною. Коли кори немає, то поживні речовини не надходять до крони і дерево всихає. До того ж є ще одна болячка – бактеріальний чорний рак, який, як правило, виникає на місці пошкоджень. Це теж може призвести до того, що дерево всохне».
Односельці, знайомі часто телефонують, запитують у Вячеслава Павловича: «Що робити з пошкодженими деревами, як їх рятувати?»
«Найперше потрібно оцінити ступінь пошкоджень в саду, – радить господар. – Якщо пошкодження кори дерева незначне, то необхідно масляною фарбою (я використовую сурик залізний) на натуральній оліфі щіткою замазати місце пошкодження, і з часом воно буде помаленьку заростати. Для цього годиться і садовий вар, який можна придбати у спеціалізованих магазинах. Потрібно також обрізати пошкоджені гілки».
Якщо кора дуже пошкоджена, але не по всьому колу стовбура, доведеться докласти більше зусиль для порятунку рослини. У такому випадку, за словами Вячеслава Шевчука, сподіватися на врожай не варто, головне – врятувати саме дерево. Та кора, яка вціліла й залишилася, не зможе повністю забезпечити надходження поживних речовин до всієї крони. Тому, радить фахівець, потрібно залишити тільки скелетні, основні гілки, а решту видалити, щоб збалансувати роботу кореня з кроною.
«Потім готую ефективну суміш, яку використовую все життя, – продовжує садівник. – У рівних пропорціях змішую свіжий коров’як з жовтою глиною з додаванням трохи шерсті корови чи іншої тварини – для формування суміші, щоб вона не лопала. Цю суміш потрібно товстим шаром накласти на пошкоджене місце і обгорнути звичайною тканиною (не плівкою) й обв’язати шпагатом».
Ще складніша ситуація, коли зайці згризли кору на висоту приблизно двадцять сантиметрів, і лише де-не-де є містки кори. «Таке пошкоджене дерево можна врятувати щепленням «містком» – живцями (взятими з цього ж дерева) вище і нижче від місця пошкодження, які й будуть переносити поживні речовини, – зауважує Вячеслав Павлович. – Таких містків може бути чотири-п’ять. Можливо, у когось дерево пустило паростки, то пагони теж можна використати в якості містка – коренем вони продовжують рости, а верхівки (живці) потрібно вставити в кору дерева. Тут необхідні певні навички щеплення. У випадку щеплення «містком» місце з’єднання стовбура і живця замазують фарбою або садовим розчином, закріплюють натуральною тканиною, перемотують поліетиленом. Коли рана затягнеться, паростки видаляють».
Найгірше, коли кору повністю пошкоджено на висоту сорок-шістдесят сантиметрів по всьому колу стовбура. Таке дерево приречене всихати – ні замазування сумішшю, ні щеплення «містком» нічого не дасть, бо коренева система не буде забезпечувати крону поживними речовинами.
«Тут є кілька радикальних методів, – пояснює Вячеслав Шевчук. – Можна зрізати пошкоджене дерево й посадити нове, змістивши місце в ряду вправо чи вліво на пів метра. Що ще пропоную? Частина стовбура (чотири-шість сантиметрів – залежно від того, скільки було опадів) була в снігу, й на ній залишилася кора. В такому випадку я пилкою зрізаю дерево, замазую суриком залізним і сподіваюся на те, що зі сплячих бруньок на корі підуть паростки. У чому суть? Коренева система розвинена добре, тож при певному догляді, підживленні, поливі дерево дасть багато нових пагонів, один з яких можна буде залишити. Працюватиме стара коренева система, дерево швидше розвиватиметься й за рік-два відновиться».
Найбільш привабливі для зайців молоді саджанці. Гризуни також віддають перевагу корі м’яких деревних порід, яка більш солодка (зерняткові та кісточкові породи дерев).
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.



















