Якої шкоди завдає він? Які методи боротьби з ним? Детальніше про це розповідає провідний спеціаліст відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Василь Паламарчук.
– Василю Васильовичу, західний кукурудзяний жук стрімко заселяє нові території і стає суттєвою загрозою кукурудзяним посівам. Що це за шкідник?
Вам також може сподобатися
– Небезпечним карантинним організмом для кукурудзи, який стрімко заселив значну територію Південної Європи і становить суттєву небезпеку сільському господарству України, є західний кукурудзяний жук (діабротика). Яким чином він потрапив до Європи – дотепер невідомо. У будь-якому разі його первинний ареал – територія США. У Європі шкідник уперше був виявлений у 1992 році на території Сербії на невеликому полі в районі Белграда. Здатність жуків до далеких активних перельотів практично унеможливлює зупинення його поширення. Живиться жук на рослинах кукурудзи, а за відсутності їх також може живитись коріннями деяких злакових трав, і тоді вони нездатні повноцінно розвиватись. За рік жук розвивається в одному поколінні. Зимує на стадії яйця в ґрунті, де відроджуються личинки і харчуються корінням кукурудзи. Личинки червоподібні та мають біле забарвлення.
Лялечки перебувають в невеликих камерах у ґрунті. Дорослі жуки мають жовто-зелене забарвлення, розмір їх варіює від 6 до 8 міліметрів. Коли жуки виходять із стадії лялечки, кукурудза саме перебуває у фазі цвітіння, і жуки одразу починають живитися листям і пилком на квітах. Щойно відроджені жуки паруються та відкладають яйця у перші два тижні свого життя та закінчують відкладання яєць до кінця серпня. У вересні жуки починають гинути. Яйцям для відродження личинок потрібно впасти в діапаузу, та частина личинок може вилупитися ще восени під час тривалої теплої осені.
– Наскільки поширений західний кукурудзяний жук в Україні?
– Він потрапив у наші краї з американського континенту і поступово тут «обживається», поки що переважно в західних областях України, з періодичною появою трохи східніше. Ареал його розповсюдження щороку збільшується. Існують дані, що шкідник поширюється мінімум на 50 кілометрів на схід щороку.
– Як можна завчасно виявити цього шкідника?
– Його можна виявити завчасно за допомогою феромонних пасток, встановлених на посівах кукурудзи, а також шляхом візуального огляду рослин та ґрунту навколо них. Для контролю за розповсюдженням шкідника важливим є регулярний моніторинг посівів. Особливу увагу варто приділяти територіям з високим ризиком появи цього шкідника – біля залізничних колій, аеропортів, а також тим, що розташовані поблизу районів, уражених діабротикою. Личинок намагаються виявляти у травні-червні, оглядаючи кореневу систему ослаблених і полеглих рослин, дорослих комах – у період масового льоту в липні та серпні при огляді листків, волоті та качанів.
– Які заходи необхідно вживати для локалізації та ліквідації західного кукурудзяного жука?
– Площі кукурудзи, на яких виявлено первинні осередки шкідника, переорюють після збирання врожаю і в наступному році засівають іншими культурами. При беззмінному вирощуванні кукурудзи щільність популяції цього шкідника значно зростає. Одним із найефективніших агротехнічних заходів боротьби із західним кукурудзяним жуком є сівозміна, яка включає зернові (крім кукурудзи) багаторічні трави, конюшину, люцерну, соняшник. На цих ділянках забороняється висівати кукурудзу протягом трьох років. Личинки шкідника не здатні швидко пересуватись, і якщо вони виходять із яєць у полях, де раніше була посіяна кукурудза, але тепер там росте інша культура, рівень їхнього виживання значно знижується. Проте сама по собі сівозміна впливає лише на зменшення кількості шкідників і втрати врожаю, але не зможе запобігти пошкодженню, оскільки життєвий цикл шкідник може завершувати на інших рослинах-господарях. Дорослі жуки можуть швидко значно поширюватись (до 100 км/рік), самки дуже плодючі, до того ж певна частина яєць може затримувати свій розвиток на один рік. Досить широко та ефективно застосовуються й хімічні заходи боротьби з личинками та дорослими комахами західного кукурудзяного жука.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
