Щоднини все більше родин поповнюють і так довжелезні списки приречених на чекання: їхні рідні перестають виходити на зв’язок, зникають безвісти… Паніка. Розпач. Безвихідь. Що ж робити, окрім, зрозуміло, щиро вірити і ревно молитися?
Якщо військовослужбовець не виходить на зв’язок, варто звернутися до командира частини, безпосереднього командира або до товаришів по службі, аби з’ясувати, чи не виконує людина бойове завдання або чи не перебуває у списках поранених, полонених, безвісти зниклих, померлих. Якщо військова частина повідомляє про відсутність військовослужбовця в таких списках, необхідно дочекатися, коли людина самостійно вийде на зв’язок. В іншому випадку — повторно звернутися до вказаних осіб наступного дня.
Якщо після виконання попередніх рекомендацій відомостей про зниклого/зниклу немає протягом двох діб поспіль, необхідно звернутися із заявою про зникнення особи безвісти за особливих обставин та розпочати офіційний процес розшуку.
Отже
1. Перевірте офіційну інформацію. Зверніться до Територіального центру комплектування (ТЦК та СП), де військовий проходив службу, або до його військової частини. Уточніть статус: чи перебуває військовий у полоні або вважається зниклим безвісти. Обов’язково зафіксуйте дату та час звернення, ім’я та посаду особи, з якою спілкувались.
2. Подайте заяву до поліції. Якщо військовослужбовець все ж таки офіційно визнаний зниклим безвісти, негайно подайте заяву про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, до поліції. Вказуйте всі відомі дані про зниклого військового: особливі прикмети, обставини зникнення, речі, які він міг би мати із собою. Найближчий родич повинен здати біологічні зразки для ДНК-порівняння одночасно із поданням заяви до поліції. Заяву можна подати, звернувшись до територіального підрозділу поліції, або зателефонувати на 102 (цілодобово). Через 24 години від часу подання заяви вам зобов’язані видати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому буде вказано слідчого та номер кримінального провадження.
3. Повідомте інші органи. Подайте інформацію про зниклу людину до Національного інформаційного бюро через сайт nib.gov.ua. Це державний орган, створений Україною для збору та систематизації даних про військовополонених, зниклих безвісти, депортованих, загиблих і постраждалих громадян унаслідок збройної агресії рф. Гаряча лінія: 1648 та (044) 287-81-65 (для дзвінків з-за кордону).
Створіть особистий кабінет на сайті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими — koordshtab.gov.ua — та оновлюйте там інформацію. Гаряча лінія: 0-800-300-529.
Заповніть онлайн-форму для пошуку зниклих осіб на сайті Служби безпеки України — ssu.gov.ua. Її можна знайти в рубриці «Пошук полонених». Контакти Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення (СБУ): (044) 321-11-21, 098-321-11-21.
Зверніться до Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин при Міністерстві внутрішніх справ України. Перейдіть на сайт mvs.gov.ua та в розділі «Реєстр зниклих безвісти» заповніть анкету особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Гаряча лінія: 1698.
Також може допомогти робоча група ООН з питань насильницьких та недобровільних зникнень. Щоб звернутися до групи, можна завантажити форму на сайті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, заповнити її українською або іншою офіційною мовою ООН та надіслати електронною поштою на hrc-wg-eid@un.org.
Міжнародний Комітет Червоного Хреста — за телефоном гарячої лінії 0-800-300-155.
***
До слова, для того щоб пересвідчитися, чи оголошено особу в розшук, доцільно переглянути на сайті МВС в розділі «Зниклі громадяни та діти» інформацію про перебування в розшуку зниклої особи за категорією «зниклий безвісти». Оскільки за відсутності інформації про розшук відомості в Реєстрі теж будуть відсутніми. Для отримання витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, необхідно написати запит на отримання витягу з Реєстру до Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин), який можна направити за поштовою адресою МВС: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10 або на електронну пошту у довільній формі. При цьому необхідно додати до нього копії документів, які підтверджують особу заявника; особу, що зникла безвісти (паспорт зниклого або свідоцтво про народження); що підтверджують родинні зв’язки з особою, зниклою безвісти за особливих обставин (у разі відсутності офіційної реєстрації шлюбу та ведення спільного побуту – рішення суду).
Уникаєм непотрібностей
Не можна поширювати в соціальних мережах світлини Захисника у військовій формі, локацію останнього місця його перебування, номер військової частини. Це може зашкодити. Як і повідомляти ці відомості стороннім людям.
Бо: якщо військовий/ва у полоні, то може розповісти зовсім іншу історію. Ваші відомості можуть коштувати йому життя. Він/вона може вдавати цивільного та намагатися вийти з оточення в цивільному одязі. Розкриття позицій підрозділу зниклого/ої може загрожувати його/її побратимам.
А детальна інформація про зниклого/лу у групах пошуку в соцмережах може привернути увагу шахраїв. Вони обіцяють за винагороду надати інформацію про зниклих або ж посприяти швидшому внесенню полонених у списки обміну. А після отримання грошей зникають. До слова, на Миколаївщині, пише «Судово-юридична газета», вже є вирок суду щодо жінки, яка адмініструвала групи з пошуку зниклих у соцмережах: суді було доведено 76 епізодів, в яких вона виманила з рідних зниклих військових майже 270 тисяч гривень.
Пам’ятаймо: людей із російської неволі повертає тільки держава. Якщо хтось обіцяє «додати вашу близьку людину до списків на обмін», це обман. Державні служби не беруть грошей за свою роботу. Тож, якщо вам пропонують допомогу або інформацію за гроші, вас просто хочуть ошукати.