«У Деснянському районі Києва через діючий у квартирі генератор загинула родина». «В Ірпені молода пара загинула від отруєння чадним газом з генератора». «В Київській області шестеро людей отруїлися чадним газом через порушення правил безпеки під час обігріву оселі та використання генератора». «У Бучанському районі госпіталізували родину з ознаками отруєння чадним газом, з трьох постраждалих двоє дітей. Вони для обігріву приміщення використовували газові конфорки кухонної плити». «У Білоцерківському районі сім’я – двоє дорослих та дитина – отруїлися внаслідок використання бензинового генератора, який працював у підвальному приміщенні житлового будинку». Подібними повідомленнями ледь не щодня рясніє стрічка новин.
У зв’язку з тим, що цієї зими нас нещадно атакують не лише відморозки, а й морози, цілком природне бажання забезпечити мінімальне тепло собі й дітям нерідко призводить до біди.
Вам також може сподобатися
Чадний газ не має кольору та запаху і є смертельно небезпечним. Щоб уникнути трагедії, рятувальники вкотре закликають: не використовувати газові плити, духовки чи конфорки для обігріву приміщень, не вмикати генератори в закритих або напівзакритих приміщеннях – навіть у підвалах чи на балконах, регулярно провітрювати оселі та перевіряти справність вентиляційних каналів.
Українці масово використовують бензинові й дизельні генератори. Без додаткового джерела енергії заклади не можуть працювати, однак шум і викиди генераторів можуть негативно впливати на фізичне й психічне здоровʼя людей.
Про, так би мовити, «закулісся» використання цих приладів розповіла Аліса Зеленюк, лікарка із загальної гігієни відділу безпеки середовища життєдіяльності Вінницького обласного центру контролю та профілактики хвороб міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України.
Що потужніший генератор, то вищий рівень шуму від його роботи. Акустичне подразнення накопичується в організмі й із часом дедалі сильніше пригнічує нервову систему. Шум активізує вироблення «гормонів стресу», серед яких адреналін, кортизол та норадреналін.
Під впливом шуму знижується концентрація, погіршується розумова діяльність і розвивається безсоння. А ще шум може стати причиною погіршення психологічного стану.
Під час роботи дизельного або бензинового генератора в атмосферу потрапляють небезпечні речовини: оксиди вуглецю, оксиди азоту, ангідрид сульфатний, акролеїн, бензопірен тощо.
Оксид вуглецю більш відомий як чадний газ. У кровоносній системі він з’єднується з гемоглобіном – білком, що бере участь у транспортуванні кисню, і відтак кров втрачає здатність переносити та доставляти кисень до тканин, а організм швидко починає відчувати його нестачу.
Від об’єму й часу вдихання чадного газу залежить ступінь отруєння та симптоматика. Вдихання чадного газу навіть у невеликих концентраціях, але протягом тривалого часу може мати серйозні наслідки для здоров’я.
Чадний газ легший за повітря, він піднімається вгору. Тому під час роботи генераторів біля житлового будинку варто зачиняти вікна. Оксиди азоту викликають сильний кашель, блювоту та головний біль.
Найбільш уразливими до викидів таких газів є люди з бронхолегеневими та алергічними захворюваннями. Якщо людина довго вдихатиме такі викиди, може бути уражена серцево-судинна та нервова системи.
Усі ми маємо розуміти, що використання генераторів – це вимушений крок. Утім МОЗ попереджає, що під час використання генераторів слід чітко дотримуватися правил безпеки, щоб запобігти нещасним випадкам.
Генератори та пальне мають використовуватися тільки на відкритому повітрі на відстані не менше 6 метрів від вікон, дверей та гаражів. Генератор слід тримати сухим, захищати від дощу та затоплення. Дотик до мокрого генератора або пристроїв, підключених до нього, може призвести до ураження електричним струмом. Перед заправкою потрібно давати генератору охолонути. Пальне, пролите на гарячі деталі двигуна, може спалахнути. У приміщенні варто мати детектори чадного газу і, зрозуміло, вогнегасник.
Адже звичайний чадний газ є вражаючим отруйним газом. Після вдихання окису вуглецю, він потрапляє в кровотік, змішується з гемоглобіном з утворенням карбоксигемоглобіну і настає отруєння чадним газом. Коли це відбувається, кров не може переносити кисень – це призводить до відмирання клітин і тканин організму.
У разі отруєння чадним газом ключові ознаки не завжди можна визначити одразу, особливо при низькому ступені ураження. Якщо вражена людина в свідомості, бажано розпитати її, що сталося перед погіршенням самопочуття. Основні ознаки отруєння: пульсуюче биття в скронях, різкі напади запаморочення і похитування, тягнучий біль в суглобах і м’язах, почуття раптової втоми і пригніченості, колючий біль в нижній частині грудей, раптова задишка і важке дихання.
Якщо газ видихається тривалий час, негативні наслідки для організму будуть незворотні. Порушується координація рухів, відбувається втрата зору, слуху та позбавлення свідомості. Отруєння може статися за 60 хвилин, якщо навколо багато окису важкого вуглецю.
При отруєнні чадним газом потерпілого необхідно винести на свіже повітря, покласти під голову подушку, розстебнути комір і пояс.
Найкращий засіб при цьому отруєнні – довготривале вдихання кисню. Якщо є можливість, потрібно принести з аптечки кисневу подушку. На голову і груди покласти холодний компрес і змочений холодною водою шматок тканини, рушника, носової хустинки. Якщо потерпілий при свідомості, його потрібно напоїти міцним чаєм чи кавою. У жодному разі не можна давати алкоголю. При непритомності – дати понюхати змочену нашатирним спиртом вату, але обережно, щоб не завдати опіків. Якщо потерпілий не дихає або дихання швидко погіршується, потрібно зразу приступати до проведення штучного дихання за методом «рот в рот» або «рот в ніс». Після надання першої допомоги потерпілого необхідно швидко відправити у лікарню, викликавши «швидку» за номером 103.
