Міфи про те, що татусі не здатні самостійно виховувати дітей, живуть і передаються з покоління в покоління. Мовляв, це суто жіноча роль, чоловікові ж важко впоратися з багатьма побутовими негараздами, пов’язаними з доглядом за дитиною. А також, що чоловік більше хоче сина, а не доньку, та інші міфи, вигадані суспільством про чоловіків у ролі тата.
Чоловіки радше бажають мати синів, аніж доньок. Так, якщо чоловік у нащадках бачить лише помічників по господарству та майбутніх компаньйонів з риболовлі та футболу, то, звісно, гендерні стереотипи в дії. Проте нині поведінка сучасних татусів доводить, що вони радіють появі дівчаток не менше, аніж народженню хлопчиків. Сьогодні чоловікам не потрібен спадкоємець, як у Середньовіччі королю, тому насправді не так важливо, якої статі дитина, якщо вона бажана.
Дитина – стрес для тата. Можливо, на початку, коли малюк лише з’являється в домі, постійно плаче, а батьки не можуть зрозуміти чому, то так, від появи маляти можна стресувати. Але це властиво не лише татові. Для молодої мами маля, окрім усіх позитивних моментів, також є джерелом неспокою.
Батько боїться і не знає, як поводитися з дитиною. Жінкам у цьому питанні нібито легше: їхній організм готується до появи дитини протягом місяців вагітності. Проте з народженням дитини, якщо вона перша і досвіду за її доглядом немає, то і мама, і тато в однакових умовах. Навпаки, чоловік здатний більше мобілізувати зусилля й навчитися швидше доглядати за малям.
Тати не можуть самі виховувати дітей. Звісно, ідеальний варіант – повноцінна сім’я з мамою і татом. Проте в сучасних реаліях, коли батьки перебувають в однакових умовах – обоє ходять на роботу, ділять домашні обов’язки, то робити чоловіка якимось безпомічним чи неповноцінним у догляді за дитиною і в справі її виховання не варто. Чоловік здатний і заробляти, і дитину доглядати не гірше за жінку.
Гарний батько, якщо проводить багато часу з дитиною. У цьому випадку варто перевірити правильність цього твердження ще одним відомим висловом про те, що кількість не означає якість. Навіть якщо протягом дня дитина не бачить тата, бо той, до прикладу, на роботі, а вона – в садку, то згаяний час можна надолужити активними спільними іграми ввечері чи у вихідні. Головне – якісно проведений час разом.