Самооцінка
Якщо вона у жінки низька, то це змушує її ходити навшпиньки перед чоловіком, щоб заслужити його увагу й зробити йому приємно. Особливо наочно це проявляється, якщо чоловік «керує» зовнішністю дружини. Тобто вказує їй, який саме вигляд йому до вподоби, а вона робить усе, щоб відповідати цим стандартам. А якщо для чоловіка в пріоритеті побутовий комфорт, то є висока ймовірність, що він заохочуватиме в дружині «господарські» навички, а зовнішній вигляд несвідомо погіршуватиме – щоб не ревнувати і виторгувати собі більше привілеїв.
Жінка з високою самооцінкою такого не дозволить. А якщо самооцінка наближається до нульової позначки, то дружина матиме «господаря», і її легко експлуатуватиме не лише чоловік, а й друзі та рідні.
Сполучення
У результаті надмірної прив’язаності, так званої «сполученості» до чоловіка чи дітей у жінки замість чіткого «я» формується «ми». Найгірше, що всередині цього «ми» її особисте «я» стає неважливим. Зрозуміло, що іноді таке єднання просто життєво необхідне, інакше неможливо виростити немовля або доглядати за немічним хворим. Проте у ситуаціях, коли це непотрібно, надмірне сполучення руйнує жіночу особистість, бо навантаження на жінку зростає. Але жінка – не додаток до сім’ї чи інструмент для її обслуговування, вона – повноцінна особистість і рівноцінний член сім’ї.
Співзалежність
Співзалежність може бути однією з причин, коли дружини неблагополучних чоловіків мало про себе дбають, жертвуючи і собою, і своїм виглядом, і станом здоров’я. Неуспішний чоловік ніби підштовхує їх до цього. Вони часто намагаються рятувати його і ситуацію загалом, а це не завжди вдається. А ось про себе забувають. Відтак практично ніколи не бувають доглянутими, успішними та реалізованими у власному житті. Часто таку співзалежність від чоловіка маскують обов’язком, самопожертвою, почуттям провини. Але щасливими у таких шлюбах, звісно, не стають.