Станом на 11 січня 2026 року повномасштабне рашистське вторгнення в Україну тривало рівно 1418 днів. Війна у ХХІ столітті вже обігнала за тривалістю свою попередницю середини минулого століття. У цих двох жорстоких протистоянь є чимало спільного.
Гітлерівці напали на Радянський Союз о 4-й ранку 22 червня 1941 року. Кремлівські посіпаки почали повномасштабну атаку на всю Україну о 3.40 ранку 24 лютого 2022 року.
Вам також може сподобатися
У часи Другої світової СРСР отримував ленд-ліз – безкорисну допомогу зброєю, боєприпасами, технікою, продуктами харчування та медикаментами від Британії та США. Нині Україна, відбиваючи російську агресію, має зброю та амуніцію від Британії та США, а також європейських та інших партнерів з демократичного світу.
«Під час Другої світової війни ми бачимо, що внесок українців був у перемогу червоної армії на Східному фронті, був внесок ленд-лізу з боку західних держав у цю перемогу. Натомість зараз, коли росіяни ведуть цю війну постійно з допомогою інших тоталітарних режимів, то ця війна їм не вдається», – каже Роман Кабачій, завідувач сектором Національного музею історії України в Другій світовій війні. рф за цей час не досягла значимих результатів, водночас втрачає близько тисячі військових щодня.
«Час ми не затягуємо, на відміну від росії. Ті вже дозатягувались… Вони хотіли повторити і повторили: знущання з людей, фашизм, майже все найгірше, що було в ХХ столітті, навіть ще додатково накреативили війну «шахедами» та балістикою проти електростанцій та котелень», – каже президент України Володимир Зеленський.
Розв’язуючи Другу світову і напавши на СРСР, німецькими окупантами керував авторитарний диктатор Адольф Гітлер. За схожість підходів і методів до ведення війни та причин нападу на мирну Україну лідер сучасної росії навіть отримав прізвисько «путлер». А похідне від німецького загарбницького «фашисти» обернулося на російський аналог – «рашисти». рф також далека від демократичних стандартів і керується авторитарним правителем, який звузив свободу та демократію.
Найцинічніше те, що окупанти не називають війну проти України «війною», натомість вживаючи назву «спеціальна воєнна операція».
Як і гітлерівці, путлерівці розраховували завершити військові дії проти України швидко, зробити щось типу бліцкригу. «Війна росії в Україні, яка мала тривати, за розрахунками кремля, дні або тижні, зараз вже тягнеться так довго, як війна Радянського Союзу з нацистською Німеччиною у Другій світовій війні», – пише в соцмережах журналіст Financial Times Крістофер Міллер.
«Але майже через чотири роки після повномасштабного вторгнення в Україну переконлива перемога над Києвом вислизає з рук кремлівського лідера, росія контролює десь 20 відсотків української території. Війна коштувала москві понад мільйон втрат, і, ймовірно, найбільшим обломом для воєнних цілей путіна є те, що український президент Володимир Зеленський все ще при владі», – пише на сайті CNN Нейтан Годж.
Навіть кремлівський підлабузник пропагандист Володимир Соловйов поставив питання у студії: «За чотири роки Сталін вже був у Берліні. А ми де?»
Аналогів знищення Чорноморського флоту рф українськими силами супротиву як масштабної операції, що призвела до виведення з ладу значної його частини не повноцінною війною, а асиметричними ударами, немає. За час війни росії проти України через українські удари ракетами та морськими дронами рф втратила третину плавзасобів Чорноморського флоту, який змушений був перебазуватись із Севастополя в окупованому Криму до Новоросійська.
Також, згідно з даними СБУ, наші Захисники дронами завдали ударів по майже 40 відсотках нафтопереробних потужностей росії. Україна провела багато резонансних операцій: ударила по Керченському (Кримському) мосту, операцію «Павутина» зі знищення військових об’єктів ворога в глибокому тилу, а також усунення багатьох генералів російської армії.
Ударами по енергетичній інфраструктурі ворог робить безуспішні спроби зламати дух українців. Але Україна тримається і здаватись не збирається.
Крім того, Друга світова практично знищила Донбас та індустріальну базу того східноукраїнського регіону. «Також бачимо, що Донбас і тоді, і зараз зруйнували і випалили», – каже в інтерв’ю історик Роман Кабачій.
Як і гітлер, який вважав лише арійську націю вартою достойного життя на землі, путін ненавидить українців. Тож серед причин свого нападу головний російський військовий злочинець називав і потребу якоїсь «денацифікації» України. «Насправді не йдеться ні про «денацифікацію», ні про «визволення» їхніх одновірців православних і так далі. Це все хибні ідеологічні конструкції. Тобто фактично радянсько-німецька війна велась в інших умовах і з участю України в боротьбі проти нацизму. І вона була виграна. Натомість зараз, швидше за все, росія цю війну програє… росія загрузла, днями навіть була нарада в кремлі, і Кирієнко (перший заступник керівника адміністрації президента росії – ред.) заборонив взагалі таке порівняння робити. Тобто вони самі розуміють, що ідеологічні рамки, в яких було обґрунтування цього нападу на Україну, – воно уже не спрацьовує. Тому факти говорять самі за себе. І вони ведуть цю війну довше, ніж тривала радянсько-німецька війна. Але для мене не є надто важливими такі порівняння. Тут питання в тому, щоб ми залишилися при справедливості і настав справедливий мир», – додає Роман Кабачій.
Як пише Нейтан Годж: «путін відомий своєю одержимістю Другою світовою війною, а офіційне шанування перемоги Радянського Союзу над нацистською Німеччиною є частиною ідеологічного клею, що об’єднує російську державу…» Проте навіть кремлівська пропаганда вже не здатна пояснити росіянам разючу невідповідність між заявленими цілями і жалюгідними результатами.
І на завершення: у кремлі суворо заборонили порівнювати тривалість цих двох воєн. Міф про «велику вітчизняну війну» є фундаментом ідеології рашизму. Приписуючи перемогу над нацизмом винятково собі, рф використовувала її як головний доказ власної військової величі.
Розпалювання мілітаристської істерії в росії відбувалося під гаслом «Можемо повторити», але повномасштабна війна проти України довела: ні, не можуть. За час повномасштабної війни рф не змогла захопити жодного обласного центру (Херсон знову український), а територіальні здобутки окупантів у 2025 році склали 0,7 відсотка території України. Захоплення кожного кілометра території України коштувало окупантам непропорційно великих втрат, які вже перевищили 1 мільйон 200 тисяч осіб – більше, ніж втрати росії в усіх її війнах після 1945 року разом узятих.
Резерви радянської військової техніки майже повністю вичерпані: торік армія рф навіть почала використовувати на полі бою кавалерію. Замість демонстрації військової могутності росія домоглася лише руйнування міфу про «другу армію світу». москва не досягла жодної із заявлених цілей: Україна чинить ефективний опір і постійно нарощує далекобійні удари по території росії. рф не здатна захопити ініціативу на фронті і від безсилля на полі бою тероризує повітряними ударами цивільних людей.
Міжнародні позиції рф безповоротно підірвані: намагаючись відновити імперську велич, росія стала підсанкційною країною-вигнанцем. путін претендував на зміну світового ладу, але москва виявилась нездатною допомогти навіть своїм нечисельним союзникам: режиму Асада у Сирії, режиму Мадуро у Венесуелі, режиму аятол в Ірані.
За час повномасштабної війни путін спалив внутрішні резерви для відновлення і розвитку: російська економіка вже увійшла у фазу глибокої системної кризи. Торік москва тричі збільшувала плановий показник дефіциту бюджету до безпрецедентного рівня у 71 млрд доларів.
Все це свідчить, що військовий опір агресору та економічні санкції працюють і здатні примусити москву зупинити війну, щоб уникнути тотальної катастрофи. Врешті – Україна прагне якнайшвидшого завершення війни і працює разом зі США та європейськими й іншими союзниками над відновленням сталого миру та гарантованої безпеки.
