У християн східного обряду вже триває Різдвяний піст, або Пилипівка. Цього року вже вдруге він розпочався 15 листопада – за новоюліанським літочисленням.
Різдвяний піст встановлений для того, щоб ми до дня Різдва Христового очистили себе покаянням, молитвою і постом та з чистим серцем, душею і тілом могли благоговійно зустріти з’явлення у світ Сина Божого. І щоб, окрім звичайних дарів і жертв, принести Йому наше чисте серце і бажання слідувати Його вченню. Священники наголошують, що піст тілесний без посту духовного, нічого не приносить для спасіння душі, навіть навпаки, може бути і духовно шкідливим, якщо людина, утримуючись від їжі, переймається почуттям власної вищості.
Справжній піст пов’язаний з молитвою, покаянням, з утриманням від пристрастей і вад, викоріненням злих справ, прощенням образ. Піст не мета, а засіб – засіб упокорити свою плоть і очиститися від гріхів. Без молитви і покаяння піст стає всього лише дієтою.
У католицькій церкві західного обряду перед Різдвом немає посту у його традиційному значенні.Період Адвенту, тобто особливого часу очікування на народження Ісуса Христа, цьогоріч розпочнеться 1 грудня. Зазвичай Адвент розпочинається в період від 27 листопада до 3 грудня і має обов’язково включати чотири неділі. Він не передбачає додаткових обмежень в їжі, тобто їсти можна все, окрім м’яса в п’ятницю (як і в кожну п’ятницю року). Натомість віряни більше моляться, приступають до сповіді та причастя, роблять добрі вчинки.
Цікаво, що саме слово «адвент» (латинською «adventus») означало офіційний візит поважного державця. Християни західного обряду у такий метафоричний спосіб намагаються підкреслити велич очікування приходу Христа у земний світ. Першими відзначали Адвент у Галії (сьогоднішня Франція) та Іспанії у ІV столітті. З Галії воно поступово поширилось на всю церкву. Рим ввів Адвент у свою Літургію лише у VІ столітті, хоча Різдво вже святкувалось у ІV столітті. Папа Римський Григорій Великий дав Католицькій Церкві офіційні літургійні тексти цього періоду. Відтак Адвент став для усієї Церкви духовним приготуванням до свята Різдва Христового. Невдовзі щорічне приготування і очікування Різдва Христового стало одночасно приготуванням і очікуванням Другого Пришестя Христа наприкінці світу.
Адвент має два особливі періоди, які розділяють цей час: перший – з першої неділі до 16 грудня, який присвячений роздумам про майбутнє, Друге пришестя Ісуса Христа; і другий – з 17 до 24 грудня, який є безпосередньою підготовкою до святкування Різдва Христового і присвячений спогаду Першого пришестя Ісуса Христа у світ — Боговтілення.
Рорати – особлива молитва Адвенту. Це особливі ранкові або вечірні служби на честь Пресвятої Діви Марії – рорати. Роратна служба починається у темряві, лише при світлі роратних свічок або лампад, які тримають вірні на знак свого очікування на прихід Господа. При вівтарі запалюють велику свічку, яка символізує присутність і молитву Пресвятої Діви Марії. Особливий характер мають рорати за участю дітей, які йдуть зі священиком у процесії світла зі своїми свічками.
Адвентовий вінок як символ об’єднаної Церкви.Більше сотні років тому у Католицькій Церкві з’явився ще один символ Адвенту – вінок із чотирма свічками. Свічки символізують чотири неділі посту, а сам вінок – єдність у церковній спільноті. Зазвичай три з них фіолетового кольору, адже саме цей колір вважається символом посту у західному обряді, а одна з них – рожева. Саме третя неділя Адвенту у Католицькій Церкві латинського обряду є неділею радості, символом якої є рожевий колір. У ризи такого ж кольору вдягається і духовенство під час Меси. Свічки на вінку запалюються почергово щонеділі. Сьогодні у багатьох домівках святкові вінки зберігають і впродовж різдвяних свят, зокрема їх чіпляють на двері чи ставлять на підвіконня.
