«Можливо, хтось скаже, що квіти нині не на часі. Але час, як на мене, непідвладний над такою красою. Коли заходиш у кімнату з квітами, забуваєш про все, час зупиняється – це заряд позитивної енергії. Так задумано природою, що квіти створюють красу, а люди мають творити добро і любов», – розповідає про своє мало не професійне захоплення чарівними фіалками жителька села Митки Барської територіальної громади на Вінниччині Леся Казимирова.
«Любов до квітів мені передалася від батька, у нас в оселі та біля дому завжди було багато квітучих рослин, – розповідає квітникарка. – А може, в пам’яті залишилась почута у юні роки легенда про походження фіалок. Кажуть, що жила колись в одному селі дівчина-сирота з неймовірно добрим серцем і довірливою душею. Одного разу завітав у це село купець, молодий і красивий. Сподобалась йому дівчина з великими блакитними, як озеро, очима, чистою й наївною душею. Зачарував він серце юнки своїм красномовством, заворожив розповідями про чудові міста і країни. Та пообіцяв, що візьме її з собою, покаже світ… А сам раптово виїхав. Довгими місяцями ходила сирота на околицю села – визирала казкового гостя. Та все марно. Серце дівчини ніяк не хотіло повірити, що чоловік просто обманув її, погубив надію. Одного разу пішла сирота за село – і відтоді ніхто її не бачив. А коли люди вирушили на пошуки, то по всій околиці знайшли безліч скромних фіалок – синіх, мов глибокі очі дівчини-сироти, сповнені туги і печалі… Загалом кожна рослина має свою красу та особливість, тільки потрібно це розгледіти. Чому саме фіалки стали у мене в пріоритеті? Не можу відповісти однозначно, але знаю точно, що їх краса, енергетика зачаровує і затягує, як магніт. На підвіконні завжди росли кілька простеньких фіалок (тепер їх називаю «промки»), але коли одного разу натрапила на тематичну групу в соцмережі й побачила, якими є сортові, колекційні фіалки (сенполії), то вже зупинитись не змогла. Тепер для мене це як частинка душі і серця. Сенполія назву дістала на честь свого першовідкривача німця Вальтера Сен-Поля, а фіалкою її називають, бо квітки схожі з лісовою фіалкою. Але відтоді лісові скромниці мало чим схожі на сучасні сортові фіалки, яких у світі, до речі, вивели вже десятки тисяч сортів».
Вам також може сподобатися
Під свою барвисту колекцію пані Леся відвела цілу кімнату з північного боку будинку, оскільки «сенполії» хоч і полюбляють світло, та все ж уникають прямого сонячного проміння. Нині рукотворна клумба квітникарки, що займає два просторих стелажі зі штучним підсвічуванням та всі підвіконня, налічує близько 350 сортів колекційних фіалок, тобто виведених селекціонерами. І кожної з них господарка знає «родовід», сортові особливості, потреби і навіть примхи. Є тут стандартні сорти (розмір розетки яких від 20-40 сантиметрів), міні (до 10 сантиметрів) та напівміні (10-15сантиметрів), трейлери (мають кілька точок росту). Також для різноманітності є в колекції кілька стрептокарпусів, епісцій, глоксиній та колумнея – це все сімейство геснерієвих, тобто родичі фіалок.
Колекцію постійно поповнює новими сортами, деякі екземпляри, які чимось не сподобались, виводить. Принагідно щороку з’являються цікаві новинки, тобто нові сорти, які теж намагається придбати безпосередньо у селекціонерів. Також має малесеньку колекцію листових бегоній – перед красою їх листя встояти неможливо.
Щоб виплекати таку неймовірну красу, потрібно дуже багато праці, турботи, терпіння і уваги. «Натомість я отримую насолоду від краси, це моя віддушина, моя сила, мій позитив, – ділиться враженнями пані Леся. – З ними я можу розмовляти годинами – у квітів своя мова, вони хоч і мовчать, але багато про що можуть розповісти. Кожен сорт має свою особливість, свою красу, свій стиль. Ось, приміром, сорт української селекціонерки з Одеси Наталії Козак «НК-Дюк де Рішельє» та закріплений спорт від цього сорту «НК-Граф Воронцов». Ці красені мають неймовірно привабливі строкатолисті розетки з кучерявим листям, якими можна милуватись і без квітів, а неймовірні рюші пелюсток додають особливого шарму. А чарівна «НЛ-Лариса» нікого не залишить байдужим – строкатолиста розетка і ніжно-рожеві квітки, як троянди, мовби іграшкові. Ще цікаві сорти із герл-листям, як-от «ЛФ-Лілія», «ЛФ-Клевер».
Є в колекції й «зеленушки» – це сорти, які мають квіти із зеленим забарвленням. Вони можуть квітнути довго-довго, навіть рік і більше.
А ось поличка з мінісортами, до них ставлення особливе. Це маленькі трудівники, які завжди з шапочкою квітів, а сама розетка може поміститись на долоні. Особлива каста фіалок – це трейлери, тобто фіалки, які мають кілька точок росту. Є кущові з цікавим листям і квітками, дуже схожими на лісову фіалку, чи ампельні, у яких ніжно-рожеві квітки звисають гронами разом із розеткою, котра може сягати до 30 сантиметрів. А химери – це красуні, які мають особливе забарвлення, смужки на квітах або листі. Своє забарвлення та всі сортові особливості вони передають тільки пасинком, вирощеним на квітконосі».
Особливих секретів у вирощуванні сенполій, на думку пані Лесі, немає. Головне – правильна агротехніка, турбота, любов, терпіння – і фіалки тішитимуть вас неповторними квітами. Найкраще використовувати для вирощування професійний торф та відповідні добрива. Фіалки не люблять прямих сонячних променів, тому краще вирощувати їх на північних та західних підвіконнях (влітку за необхідності притіняти), не переливати та не засушувати, періодично підживлювати.
Михайло КОРЧИНСЬКИЙ.
