Переважна частина українців, які користуються вдома водою, мають прилади її обліку. А також щомісяця зобов’язані передавати показники споживання. Проте в Європі вже давно відійшли від такої практики, автоматизувавши цей процес. З іншого боку – облік ресурсів є однією з актуальних проблем водоканалів і керівних компаній. Адже багато постачальників досі ведуть облік води вручну: працівники кол-центрів приймають показники від абонентів і вносять їх у базу даних. Додатково контролери періодично обходять мешканців та особисто перевіряють показники приладів обліку. Такий метод незручний і відходить у минуле. Серед основних незручностей:
* дані не надходять вчасно, бо абоненти забувають передати показники;
Вам також може сподобатися
* для зняття та фіксації показників треба утримувати штат працівників;
* контролер не завжди має вільний доступ до приладів обліку: абоненти можуть не бути вдома або не пустити його в помешкання;
* немає гарантії точності даних: абоненти можуть надавати занижені показники, ігнорувати прохання контролера сфотографувати лічильник і надіслати фото;
* постачальники не застраховані від розкрадань: абонент може втрутитися в роботу пристрою – використовувати магніт і міняти показники лічильного механізму. Крім того, постачальник послуг не отримує інформації про витікання води.
На заміну старим малоефективним лічильникам приходять сучасні, які мінімізують залучення до процесу передачі інформації як споживачів, так і постачальників. Про це розповіла менеджерка з продажу лічильників та їх комплектуючих міського водоканалу Анна Верескун.
«В Україні перші лічильники з дистанційною передачею даних почали з’являтися у 2018 році, – розповіла спеціалістка. – На сьогодні їх є кілька типів: крильчасті, ультразвукові та цифрові. Різних виробників, серед яких: Baylan, Apator, BMeters, Axioma, Zenner; датчики Orion, Jooby, Клауднетс. Деякі мають вбудований модуль, інші – зовнішній. Вибір залежить від специфіки об’єкта та потреб споживача. Точність приладу залежить від виробника та класу точності. Модулі передачі даних передають саме ті показники, які фіксує лічильник, без спотворень».
За словами менеджерки, придбати прилад обліку можна в офісі водоканалу. Ціни є на сайті. До прикладу, лічильник найменшого – 15 – діаметру коштує від 3 139 до 5 928 гривень, а найбільшого – 40-го – від 10 066 до 14 820 гривень. Проте такі встановлюють переважно як загальнобудинковий прилад обліку для багатоквартирних будинків. Також можна придбати прилади інших діаметрів.
«З 2025 року встановлювати нові лічильники в новобудовах має забудовник. Якщо нове підключення – потрібно шукати сантехніка самостійно. Для користувачів, які хочуть замінити старі лічильники на сучасні, є така послуга у нашому підприємстві. Загалом обмежень зі встановлення немає. Однак у приватних будинках, де лічильник має бути в колодязі, рекомендуємо використовувати прилади з підвищеним рівнем захисту, які можуть витримувати тимчасове затоплення», – каже Анна Верескун.
Всі лічильники, незалежно від виробника, підлягають повірці щочотири роки, стверджує менеджерка. А модулі передачі даних сучасних приладів дозволяють дистанційно відстежувати їх стан. Повірка лічильника може здійснюватись на місці.
«До речі, Хмельницькводоканал – єдине комунальне підприємство в Україні, що самостійно зробило повне покриття обласного центру мережею LoRaWAN, яка загалом дозволяє встановлювати датчики задимлення, затоплення, відчинення вікон та дверей, а також «розумне» вуличне освітлення та паркування. Це частина концепції «Розумне місто». Підприємство має свої сервери, програмне забезпечення та підготовлених програмістів для роботи з будь якими датчиками (пристроями) відповідної технології», – додала Анна Верескун.
