Неділя, 31 Серпня, 2025
Логотип Сімейної газети
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
  • Вхід
Логотип Сімейної газети
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
  • Вхід
Логотип Сімейної газети
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
Це остання світлина Дар’ї Волкової у своєму кабінеті Соледарської лікарні. Нині заклад частково зруйнований.

Це остання світлина Дар’ї Волкової у своєму кабінеті Соледарської лікарні. Нині заклад частково зруйнований.

Поїхала з Донецька, коли окупанти штурмували аеропорт

Війна для Дар’ї Волкової почалася у 2014 році, коли її життя, здавалося, так міцно стало на щасливі рейки

Автор: Волкова Світлана
18.10.2024
в Люди, Суспільство
0
Поширити

«Ми з чоловіком іноді говоримо про пережите і щоразу резюмуємо, що якби з нами таке трапилося ще раз, то ні він, ні я не вчинили б інакше. Тобто нема жодного «а може, треба було тікати». Він йшов на війну за своїм покликанням, своїми переконаннями. А моя задача була – чекати на нього. Я кілька разів намагалася доєднатися до війська, але він мене відмовляв, кажучи: «А хто мене чекатиме, як не ти?» Тому свій шлях я присвятила його супроводу», – каже Дар’я Волкова.

Мешкала Дар’я в чудовому та затишному містечку Мар’їнка, що ледь не на околиці Донецька. Її мама відкрила першу в місті приватну клініку, затим – в обласному центрі. Тож коли дівчині настав час обирати майбутній фах, всі вирішили, що навчатиметься у медичному, щоб розвивати сімейну справу. Після здобуття основної спеціальності – лікаря сімейної медицини – Дар’я ще й освоїла премудрості ультразвукової діагностики та саме з цього розпочала свій трудовий шлях. «До початку війни в мене вже була своя невеличка квартира в Донецьку, хороша робота, чоловік, – розповідає жінка. – Щоправда, доводилося жити на два міста, бо Олексій мешкав у Соледарі, працював у соляній шахті. Вдома змогла пробути до травня 2014 року. Перевірка на блокпостах, початок штурму Донецького аеропорту змусили мене таки покинути місто. Взяла з собою невеличку валізку, думала – то ненадовго… Але більше не судилося повернутися».

Вам також може сподобатися

Такий вигляд матиме майбутній музей. Фото: Держагентство з відновлення та розвитку інфраструктури.

“Ми не мали надії, що виживемо”

28.08.2025
Метеорологічна осінь настає тоді, коли середньодобова температура протягом кількох днів поспіль зберігається на рівні нижче 15 градусів. Фото: pixabay.com

На нас чекає «класична осінь»

24.08.2025

Батьки Дар’ї до 2017 року мешкали в родичів поблизу Курахового, проте згодом повернулися додому. Переробили в будинку опалення, бо газу вже не було. З приїздом сина зайнялися господарством, облаштували теплицю, пасіку. Мама роки три ще їздила на роботу в Донецьк. Час від часу місто обстрілювали, але в ньому ще залишалося чимало жителів.  

На новому місці Дар’я довго не могла оговтатися від пережитого, а через два роки, пройшовши відповідні курси, спочатку влаштувалася в психоневрологічний інтернат терапевтом, затим перейшла в спелеосанаторій «Соляна симфонія» – працювала лікарем підземного відділення. «У 2017 році мені запропонували роботу лікаря-рентгенолога в пересувному флюорографічному кабінеті Бахмутської лікарні, – каже Дар’я. – Навіть відповідне навчання пройшла  у Харкові. Проте, коли вже мала виходити працювати, з’явилася вакантна посада заступника головного лікаря у медзакладі Соледарської громади й пів ставки сімейного лікаря. Обрала останній варіант – і ближче, і могла поєднувати з роботою в санаторії. Швидко набрала пацієнтів. Навіть більше, ніж було передбачено: замість 900 декларантів договори зі мною підписало 1600. У той час, коли я працювала заступником, часто доводилося виконувати обов’язки головного лікаря. Ковід вніс свої корективи в роботу: спелеосанаторій тимчасово закрили, на первинці змінили головного лікаря. Тому перейшла на повну ставку сімейного лікаря, добрала пацієнтів. Люди часто ділилися зі мною не лише проблемами зі здоров’ям, але й розповідали про своє життя, про радощі й печалі… Я була для них справжнім сімейним лікарем. Бувало, доводилося приймати дзвінки і в свята, і посеред ночі… Проте після початку великої війни довелося розчаруватися у багатьох».

Ранок 24 лютого 2022 року не був чимось особливим для сім’ї Волкових. Дар’я, як завжди, пішла на роботу, вела прийом пацієнтів. Про новини їй розповідала медсестра, яка мала доступ до інтернету та відстежувала ситуацію із вторгненням. Однак все те здавалося чимось нереальним тоді.

«З вікна нашої спальні було видно Вуглегірську ТЕС, а неподалік звідти – лінія фронту. Тож часто чули звуки розривів, – продовжує свою розповідь жінка. – Тому і перші вибухи вдосвіта 24 лютого ми сприйняли, як і зазвичай. А те, що війна реальна та наближається, стало зрозуміло ближче до середини березня. Все більше бачили в місті переселенців з Сєвєродонецька, Попасної, інших населених пунктів. Та й жителі нашого міста все частіше покидали рідні домівки. А коли три дні поспіль не могла зв’язатися з батьками, паніка охопила вже мене. Нарешті, 17 березня, вдалося почути мамин голос. Я плакала і кричала, щоб терміново виїжджали з Мар’їнки. Але вона заспокоювала, казала, що вони вже звикли, що все нормально…»

Врешті, коли Дар’їні батьки вийшли на вулицю і побачили вирви від снарядів, знищений магазин та зруйновані будинки сусідів, вирішили, що і їх час настав. Батьків прихистила донька із зятем.

«24 березня в Олексієвої матері був день народження, – веде далі жінка. – Всі зібралися в нас. Накрили стіл, вітали іменинницю. А ввечері Олексію зателефонували з військкомату і наказали, щоб вранці з речами був у них. Його мобілізували з підприємства ще на початку березня 2022 року, але сказали чекати виклику… Ще раніше проходив строкову службу в десантних військах».

У Соледарі Дар’я з рідними пробула недовго. Вибухи ставали все ближчими, небезпека зростала. Проте той час, який довелося ще там пробути, жінка присвячувала роботі та допомозі як цивільним, так і нашим військовим. Вона, по суті, стала за керівника закладу, бо чи не вся адміністрація «зникла» ще на початку рашистського вторгнення. Вирішувала організаційні питання, приймала хворих. Не раз її робочий кабінет ставав ночівлею для військових медиків. До місцевого волонтерського центру Дар’я відносила всі кошти зі скриньки для благодійних потреб, яка стояла в кабінеті.

«Найбільше не люблю згадувати тих, з ким до війни склалися дуже теплі стосунки, але, як виявилося, ці люди були зрадниками. Вони чекали «руській мір» і здавали позиції наших Захисників. Один з таких під час прийому у мене в кабінеті встав та аплодував кремлівському диктатору за те, що той оголосив СВО…» – пригадує Дар’я Михайлівна.

Жінка намагалася бути якнайближче до Олексія. Довелося жити деякий час у Покровську. Звідти за сприяння волонтерів доставляла чоловіку та його побратимам, військовим інших підрозділів генератори, одяг, медичне обладнання. Сама сідала за кермо власної автівки і відвозила необхідні речі. Якось до Дар’ї зателефонували сусіди з Соледара, повідомили про поранення місцевого мешканця. Йому потрібна була термінова допомога. Жінка змогла зв’язатися з британськими волонтерами – Ендрю Бегшоу та Крістофером Перрі. І їм вдалося за координації Дар’ї вивезти пораненого. На жаль, наступна поїздка цих волонтерів виявилася для них фатальною…

А коли в червні 2022 року Олексій отримав серйозне поранення, дружина поїхала з ним до Тернополя, затим у Слов’янськ, на Дніпропетровщину. Після реабілітації здоров’я не дозволило чоловіку повернутися на передову. Нині службу проходить у Лозовій, на Харківщині. За щасливим збігом обставин саме в цьому місті знайшли прихисток його батьки. Туди ж переїхала і Дар’я. Від депресії та тривожних днів очікування жінку рятує Тобік, фокстер’єр, якого вона завела ще в Слов’янську. Хоча раніше ніколи не мала собаки, нині не уявляє свого життя без цього милого створіння.

Жінка продовжує працювати віддалено на пів ставки сімейним лікарем у Соледарській лікарні, надає первинну медичну допомогу, видає довідки тощо. Нині має більше пів тисячі пацієнтів. «Ми знаємо, що наших будинків у Соледарі вже немає, деякі частково зруйновані, – підсумовує свою історію Дар’я Волкова. – Про завтрашній день говоримо нечасто. Колись думалося, що хотіли б жити у Слов’янську. Біля озера, лісу. Там така чудова природа… Але про майбутнє – після нашої Перемоги».

228
Теги: війнаВолкова Дар’яВПОДонецьклікаркаМар’їнкапереселенкаСоледар
Волкова Світлана

Волкова Світлана

Рекомендовані історії

Такий вигляд матиме майбутній музей. Фото: Держагентство з відновлення та розвитку інфраструктури.

“Ми не мали надії, що виживемо”

Автор: Щегельська Олена
28.08.2025
0

Мешканців Ягідного на Чернігівщині окупанти протягом місяця утримували у шкільному підвалі. Нині шкільне приміщення планують перетворити на меморіальний комплекс Найстаршому...

Метеорологічна осінь настає тоді, коли середньодобова температура протягом кількох днів поспіль зберігається на рівні нижче 15 градусів. Фото: pixabay.com

На нас чекає «класична осінь»

Автор: Малиновська Ольга
24.08.2025
0

Та початок осені обіцяє бути ще по-літньому теплим. «Про це повідомила представниця Укргідрометцентру Наталія Птуха. «Бачимо, що в нас такий...

Кузьму Матвіюка ховали 15 липня, в День Державності України – країни, яку він виборював усім своїм життям і любив усім серцем. Фото з домашнього архіву.

КУЗЬМА МАТВІЮК: ПЕРЕД ВІЧНІСТЮ

Автор: Admin
21.08.2025
0

Сорок посмертних днів у православній традиції – це час визначення місця, де перебуватиме душа спочилого до Страшного суду: в пеклі...

Знищення Батурина у 1708 році стало помстою Петра І за перехід гетьмана Івана Мазепи на бік шведського короля Карла XII — противника російського царства в Північній війні. Фото: baturin-capital.gov.ua

Гетьманська столиця – Батурин

Автор: Лісова Світлана
21.08.2025
0

15 квітня – відправна дата в історії Батурина на Чернігівщині. Адже в цей день у 1625 році польський шляхтич Стахурський...

Наступна публікація
Субсидію за жовтень виплатять у листопаді. Тому у жовтні сума субсидії у тих, хто її отримував раніше, не зміниться. Фото: cdn2.goloskarpat.info

Субсидію за жовтень розрахують лише на 15 днів

Підписатися
Увійти
Сповістити про
guest

guest

0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі

Рекомендоване

Гороскоп на 21-27 квітня 2025 року. Фото: pixabay.com

Гороскоп на 21-27 квітня 2025 року

19.04.2025
Сливове варення з ваніллю. Фото: shuba.life

Сливове варення з ваніллю

16.09.2024
Передплатити друковані видання
  • Суспільство
  • Життєві історії
  • Здоров’я
  • Новини
  • Люди
  • Домашні улюбленці
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Обійстя
  • Поради
  • Сімейне дозвілля
  • Гороскопи

Популярні статті

  • Усміхненим і життєрадісним Віктор назавжди залишиться в пам’яті рідних.

    «Навіщо Бог забрав мого тата? Навіщо йому стільки тат?..»

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Пігулка, якої нема в аптеці

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Пряжене молоко можна приготувати вдома

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Червоні очі у поросят

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • В тренді
  • Коментарі
  • Останні
Усміхненим і життєрадісним Віктор назавжди залишиться в пам’яті рідних.

«Навіщо Бог забрав мого тата? Навіщо йому стільки тат?..»

16.12.2024
Порушення сну вдвічі підвищує ризик інфаркту й інсульту; сприяє розвитку діабету, ожиріння, гіпертонії; пришвидшує атеросклероз і підточує нервову систему. Фото: cdn.pixabay.com

Пігулка, якої нема в аптеці

19.07.2025
Пряжене молоко можна приготувати вдома

Пряжене молоко можна приготувати вдома

29.03.2024
Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

21.12.2023
Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

2
Відбулася «гаряча лінія» про пенсії, субсидії та пільги (питання-відповіді)

Відбулася «гаряча лінія» про пенсії, субсидії та пільги (питання-відповіді)

1
Другокласник Тимофій Ковалевський видав книгу казок, щоб підтримати ЗСУ

Другокласник Тимофій Ковалевський видав книгу казок, щоб підтримати ЗСУ

1
«Зараз потрібно приділити увагу сім’ям, родинам військових. Адже цивільні страждають більше, ніж військові», – каже Денис Дудник. Фото з архіву Дениса Дудника.

«Кожен українець має навчитися надавати психологічну допомогу»

1
Гороскоп на 1-7 вересня 2025 року. Фото: istockphoto.com

Гороскоп на 1-7 вересня 2025 року

30.08.2025
Господар повинен щодня уважно оглядати своїх тварин: звертати увагу на апетит, поведінку, температуру тіла. Фото: firtka.if.ua

Африканська чума свиней не піддається лікуванню і не має вакцини

29.08.2025
Такий вигляд матиме майбутній музей. Фото: Держагентство з відновлення та розвитку інфраструктури.

“Ми не мали надії, що виживемо”

28.08.2025
Сливове меню. Фото: pixabay.com

Сливове меню

28.08.2025

Архів

  • Серпень 2025 (42)
  • Липень 2025 (50)
  • Червень 2025 (46)
  • Травень 2025 (50)
  • Квітень 2025 (57)
  • Березень 2025 (52)
  • Лютий 2025 (53)
  • Січень 2025 (57)
  • Грудень 2024 (63)
  • Листопад 2024 (46)
  • Жовтень 2024 (48)
  • Вересень 2024 (71)
  • Серпень 2024 (55)
  • Липень 2024 (55)
  • Червень 2024 (43)
  • Травень 2024 (82)
  • Квітень 2024 (163)
  • Березень 2024 (85)
  • Лютий 2024 (36)
  • Січень 2024 (25)
  • Грудень 2023 (25)
  • Листопад 2023 (3)
  • Жовтень 2023 (8)
  • Вересень 2023 (12)
  • Серпень 2023 (17)
  • Липень 2023 (6)
  • Червень 2023 (9)
  • Травень 2023 (13)
  • Квітень 2023 (4)
Логотип

© 2023 «Сімейна газета». Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України. Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови встановлення активного посилання на джерело в першому абзаці тексту.

Зв'язатися з нами: info@simeika.com

  • Суспільство
  • Життєві історії
  • Здоров’я
  • Новини
  • Люди
  • Домашні улюбленці
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Обійстя
  • Поради
  • Сімейне дозвілля
  • Гороскопи
  • Автори та редактори сайту
  • Контакти
  • Про нас
  • Редакційна політика
  • Політика конфіденційності

© 2023 - 2025 ТОВ «Видавництво "Є"». Усі права захищені.

З поверненням!

Sign In with Facebook
Sign In with Google
Або

Увійдіть до свого облікового запису нижче

Забули пароль?

Отримати свій пароль

Будь ласка, введіть своє ім'я користувача або email, щоб скинути пароль.

Увійти
  • Вхід
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика

© 2023 - 2025 ТОВ «Видавництво "Є"». Усі права захищені.

wpDiscuz