Нещодавно ми відсвяткували одне з найбільших християнських свят – Різдво Христове. Проте й досі точаться суперечки – яка ж дата правильна, коли потрібно святкувати Різдво Христове – 25 грудня чи 7 січня? Тому ми знову повертаємося до цієї теми.
Загалом ні у Біблії, ні у Євангеліях немає точної дати Різдва Христового. За інформацією багатьох церковних істориків, народився Ісус після зимового сонцестояння. Хоча деякі висловлювали думку, що Христос народився навесні чи восени. Дату 25 грудня затвердили на першому Вселенському соборі в Нікеї в 325 році — згідно з прийнятим рішенням Різдво припадало на третій день після найдовшої ночі в році, тобто на 25 грудня. Ця дата поступово почала закріплюватися: адже дні починали збільшуватися, ставали світлішими — гарний символ приходу Христа у світ. І вже у V столітті 25 грудня було остаточно затверджене для майже всього християнського світу як день Різдва Христового. Отже дата 25 грудня хоч і досить давня й має свою традицію, проте є символічною.
Вам також може сподобатися
Григоріанське та юліанське літочислення
Тоді у світі керувалися юліанським календарем, який був введений римським імператором Юлієм Цезарем. Але згодом з’ясувалося, що цей календар був неточним – кожні 128 років він відставав на день від повного природнього кола, річного циклу обертання планети Земля навколо Сонця. До 1580 року накопичилося 10 діб. Таке відкриття зробив астроном і математик Алоізій Ліліо і розповів про нього Папі Римському Григорію XIII. Папа вирішив створити новий тип літочислення – григоріанський календар, який назвали на його честь. Згідно з реформою, після 4 жовтня одразу настало 15, тобто була усунена різниця в десять днів. Крім того, вирішили, що роки, які діляться на 4, будуть високосними. Григоріанський календар став досконалішим, бо розходження в одну добу накопичиться через 3 323 роки, тобто аж у 4 909 році.
Тож у 1582 році більшість країн Заходу та Католицька церква прийняли григоріанський календар. Тоді різниця між календарями була 10 діб, і Різдво у тих, хто користувався юліанським календарем, припадало не на 7, а на 4 січня.
Православна церква ж залишилася жити за юліанським календарем. З часом розрив у календарі збільшувався, і у 1901 році ця різниця становила 13 днів. Частина території України, яка була тоді у складі Австро-Угорщини, жила за григоріанським календарем. А російська імперія користувалася юліанським.
Так тривало до 1918 року. На той час в російській імперії видавалося багато календарів, де були зазначені дві дати (за юліанським та григоріанським календарем). Щоб уникнути незручностей, більшовики теж вирішили перейти на григоріанський календар. Українська Народна Республіка (УНР) теж перейшла на григоріанський календар у тому ж 1918 році. А ось російська церковна влада змінити календар не встигла.
Сьогодні похибка між юліанським і григоріанським календарями становить 13 днів. А вже через 74 роки, у 2100 році ця похибка становитиме 14 днів, і тоді прихильники юліанського календаря святкуватимуть Різдво не 7, а 8 січня.
У травні 1923 року за ініціативи Вселенського патріарха Мелетія ІV у Константинополі відбувся конгрес православних церков. На конгресі вирішили перейти на новоюліанський календар, де усі нерухомі свята відзначати за григоріанським літочисленням, а рухомі, зокрема Великдень – за юліанським. Але російські священники цю реформу не підтримали. На той час додалася величезна гонитва більшовиків на церкву. Більшовики проводили масштабні репресії проти духовенства в росії та на підконтрольних їй територіях, що включали арешти, заслання та страти тисяч церковних діячів. Й календарну реформу було не завершено. Це відгукується й до сьогодні маразматичним «старим новим роком» (такого у світі немає ніде. Це майже ніхто не розуміє – як новий рік може бути старим?), Різдвом 7 січня. А російська православна церква о цього часу це боїться визнати, роз’яснити. Це роблять її фанатичні прихильники. Часто, на жаль, не освіченні, але добре зомбовані та мотивовані.
У 1939 році західна частина України увійшла до складу УРСР. У зв’язку з гонитвою на Греко-Католицьку церкву на цій території поступово зростав вплив російської православної церкви, яка послуговувалася юліанським календарем. Таким чином і укорінювалася традиція святкувати Різдво 7 січня. Сьогодні похибка між юліанським і григоріанським календарями становить 13 днів. А вже у 2100 році ця похибка вже буде 14 днів, і тоді Різдво випадатиме не на 7, а на 8 січня.
З вересня 2023 року Православна церква України та Українська Греко-Католицька церква офіційно перейшли на новоюліанський календар. А більшість православних церков світу, римо-католики та протестанти вже давно використовують григоріанське або новоюліанське літочислення. Тому перехід України став важливим актом культурного самовизначення, що символізує приєднання до загальноєвропейських традицій та остаточний розрив з російською спадщиною.
Великдень – разом? Перший крок до спільної дати
Ще одним важливим питанням Вселенськго собору в Нікеї в 325 році було затвердити методику розрахунку дати Великодня. Суперечки стосовно того, якою є «правильна» дата, існували ще на зорі християнства. Одні схилялися до того, щоб відзначати його разом із єврейським Песахом, інші – наступної неділі після нього. І саме на Нікейському соборі 325 року дійшли згоди: свято Воскресіння Христового має бути в першу неділю після першої весняної Повні. Тож до ХVІ століття – реформи календаря, впровадженої папою Григорієм ХІІІ, всі християни святкували Великдень одночасно. Власне, цей принцип Пасхалії дійсний і донині. Однак православні церкви враховують дату рівнодення за юліанським літочисленням, а католицькі — за григоріанським.
Також дата святкування Великодня тісно пов’язана з юдейським святом Песах. Воно зазвичай починається вночі після Повного Місяця після весняного рівнодення. А у високосні роки Песах іноді починається на другий Повний Місяць після весняного рівнодення. У східній традиції Великдень не може відзначатись до або одночасно зі святом Песах. А у західній традиції неаполітанський астроном Алоїзій Лілій та німецький монах-єзуїт Кристофер Клавій вирахували оновлену формулу, за якою Великдень можна святкувати і раніше, ніж Песах.
І хоч ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, однак зберегли традиційну Пасхалію. Саме тому усі свята Великоднього циклу ПЦУ та УГКЦ відзначають за юліанським літочисленням. Це стосується не лише Великодня, а й залежних від його дати свят (Вознесіння, Трійця).
Спроби знайти спільне рішення щодо розрахунків дати Великодня між церквами східного та західного обрядів робилися неодноразово.
Нагадаємо, що в 1054 році Папа Римський піддав анафемі Константинопольського Патріарха, а за кілька днів той зробив те саме стосовно Папи. Так почався розкол християнства на католицизм і православ’я. І лише 5 січня 1964 року Патріарх Афінагор I і Папа Павло VI, зустрівшись в Єрусалимі, підписали Спільну декларацію про примирення. Її одночасно зачитали 7 грудня 1965 року на Другому Ватиканському Вселенському Соборі в Римі та на спеціальній церемонії в Константинополі. Ця подія, якщо і не змогла покласти кінець історичному розколу між двома Церквами, проте продемонструвала серйозне прагнення до миру і взаєморозуміння між Сходом і Заходом.
Торік виповнилося одразу дві важливі річниці в житті християнської Церкви: 1700-річчя першого Вселенського Нікейського собору і 60 років проголошення Спільної католицько-православної декларації про примирення. Цим подіям і було присвячено підписання 29 листопада 2025 року в Стамбулі Папою Римським Левом ХІV та Вселенським Патріархом Варфоломієм І спільної декларації. Вони підтвердили свою готовність продовжити діалог над тим, «щоб щороку разом святкувати Свято свят — Великдень». Звісно, багатовікові розбіжності між Західної і Східною Церквами не вдасться зняти однією декларацією. Однак перший офіційний крок до об’єднання зроблений. Й, можливо, найближчим часом усі християни разом святкуватимуть і ще одне з найбільших свят – Великдень.
