За приблизними оцінками, країни ЄС прихистили 4,3 мільйона українців, які отримали тимчасовий захист. Чи продовжуватимуть загальноєвропейську директиву про прихисток після 4 березня наступного року – малоймовірно. Швидше за все, кожна країна запроваджуватиме власні правила щодо статусів і дозволів на перебування, які українці можуть отримати натомість — або їм пропонуватимуть повернутися додому.
Особливо загострилася ситуація через те, що до Німеччини, Чехії, Швейцарії, Ірландії та інших країн ЄС суттєво збільшився приплив нових біженців та заяв про статус тимчасового захисту з вересня 2025 року. Після того, як наприкінці серпня Україна дозволила чоловікам віком від 18 до 22 років виїзд за кордон.
Вам також може сподобатися
Польща. Країна однією з перших почала скасовувати та змінювати спеціальні правила, які досі діяли для майже мільйона українських біженців, що отримали тимчасовий захист у цій країні. До речі, за цим показником Польща друга в ЄС після Німеччини.Під тиском нового президента Польщі Кароля Навроцького Сейм у вересні 2025 року ухвалив закон, відповідно до якого українці матимуть статус тимчасового захисту лише до 4 березня 2026 року – на рік менше, ніж рекомендувала Рада ЄС для всіх країн Євросоюзу. Крім того, з 30 вересня цього року Польща вже запровадила обмеження у соціальних гарантіях для українських біженців: на соціальні виплати на дітей за програмою 800+ тепер можуть розраховувати лише ті родини, які не лише живуть з дитиною на території Польщі, але й є «активними» на місцевому ринку праці. Це передбачає кілька умов. Наприклад, для працівників за трудовим договором база для нарахування внесків має становити не менше ніж 50% мінімальної зарплати, тобто 2150 злотих брутто на місяць. Для підприємців база для нарахування внесків має становити щонайменше 30% мінімальної зарплати, тобто 1290 злотих брутто на місяць. Винятком є лише випадки, коли батьки не працюють, однак дитина має інвалідність.
Інші програми підтримки сімей, серед яких «Добрий старт» (одноразова допомога на підготовку дитини до навчального року) та «Сімейний опікунський капітал» (підтримка на дітей віком від 12 до 35 місяців), тепер призначені лише для тих українських родин, де дитина навчається або доглядається в польській системі освіти: школі, дитсадку, навчальних курсах.
Серед нововведень – з 1 листопада Польща припинила приймати українських біженців у центрах колективного розміщення, де раніше українці могли перебувати до 120 днів після в’їзду до країни. Зараз таке право зберегли лише за особами з інвалідністю та їхніх опікунів; жінками 60+, чоловіками 65+; вагітними жінками; самотніми батьками з трьома та більше дітьми; дітьми у прийомних сім’ях або під опікою.
Німеччина. Тут перебуває близько 1,2 мільйона українських біженців, тому країна є рекордсменом Європи за цим показником. Офіційний Берлін вже втілює в життя низку заходів відповідно до рекомендацій Ради ЄС про перехід українців на інші типи посвідок. Це може бути перехід на робочу або навчальну візу, або ж отримання «блакитної карти» – дозволу на довгострокове проживання висококваліфікованим спеціалістам. Такий перехід, однак, вимагає відмови від статусу тимчасового захисту та усіх пільг. Але на практиці це поки відбувається дуже повільно. За даними Центрального реєстру іноземців (AZR), за останні три роки свій статус змінили лише близько 14 тисяч українських біженців. Хоча кількість працевлаштованих українців у Німеччині зростає: якщо у січні 2022 року їх було близько 65 тисяч, то в червні 2025 року ця цифра зросла до 341 тисяч. Щоправда, з них 55 тисяч мають короткострокові контракти з обмеженими доходом або працюють не повний робочий день.
Німеччина, як і чимало інших країн, переглядає опції для прихистку українців. У найближчі місяці буде закрито найбільший приймальний центр для українських біженців – колишній аеропорт Тегель у Берліні. Біженців відселять, а для новоприбулих планують створювати менші, децентралізовані місця проживання.
Тим часом у країні панують несхвальні настрої щодо соціальної допомоги українців. Станом на осінь 2025 року 66% німців не погоджуються з тим, що всі українські біженці в Німеччині мають отримувати соціальну допомогу. Крім того, 62% респондентів вважають, що українські чоловіки призовного віку, які перебувають у країні, мають повернутися в Україну.
Раніше Німеччина вже скоротила виплати для українців: ті, хто прибув у країну після 1 квітня 2025 року, більше не отримують «допомогу для громадян», натомість їм виплачують приблизно на 100 євро меншу допомогу як шукачам притулку.
Ірландія. Термін перебування нових біженців з України у державному житлі вже скоротити з 90 до 30 днів. Уряд прийняв таке рішення через новий наплив українців з вересня 2025 року. За даними ірландських урядовців, на момент рішення близько 50 нових людей на день потребували 90-денного розміщення. Якщо така тенденція збережеться, усі доступні для розміщення державні місця могли б бути вичерпані вже в листопаді.
Окрім цього, в Ірландії планують запровадити щотижневі фінансові внески за проживання у державному житлі для тих біженців, які вже працюють. Очікується, що плата за проживання в центрах може становити від 15 до 238 євро на тиждень, залежно від доходу людини.
Також уряд Ірландії готується розробити програми, які заохочуватимуть українців повертатися додому після березня 2027-го. Тоді як легальний статус тих, хто вирішить залишитися, найімовірніше залежатиме від їхнього доходу і працевлаштування. Уряд може запровадити візи для українців, які працюють на низькооплачуваних роботах у критично важливих секторах ірландської економіки, тоді як ті, хто має добре оплачувану роботу, зможуть отримати право на довгострокове проживання.
До речі, з 2022 року статус тимчасового захисту в Ірландії отримали 120 тисяч українців, з них близько 80 тисяч досі перебувають у країні.
Чехія. Це одна з держав, яка прийняла найбільше біженців пропорційно до власного населення – до 400 тисяч українців. Передбачається, що більшість виплат планують залишити лише для вразливих категорій українців, які не можуть самі забезпечити себе – насамперед, літніх людей, інвалідів та матерів з дітьми. Тоді як для працездатних українців, які не працюють, соцдопомогу можуть урізати або скасувати. Остаточно ці правила будуть конкретизовані новим урядом.
Нідерланди. До березня 2027 року право українців на перебування в країні зі статусом тимчасового захисту діятиме. Водночас країна посилила деякі вимоги для українських біженців. Зокрема, з 1 жовтня цьогоріч українці, що мають дохід і проживають у муніципальних притулках, сплачуватимуть підвищений особистий внесок. Державні притулки залишаються пріоритетними для жінок із дітьми та вразливих категорій.
На сьогодні країна знайшла можливості розмістити близько 97 тисяч осіб за рахунок можливостей муніципального житла, усі ці місця зайняті.
Австрія. До кінця 2025 року в Австрії закриють останній центр прийому біженців з України у Відні. За даними міської влади, центр, де можуть розмістити понад 200 людей, вже давно був переповнений.
Влада Австрії також ухвалила рішення щодо посилення вимог щодо отримання соцвиплат після 1 листопада 2025 року. Зокрема такі виплати як сімейна допомога та допомога по догляду за дитиною можуть бути надані лише за умов офіційного працевлаштування або само зайнятості; або обов’язкової реєстрації в Державній службі зайнятості як безробітного чи людини, що шукає роботу; або оформлення через AMS на курси німецької мови чи професійного навчання. Звільняються від цього обмеження лише певні категорії біженців, серед яких люди старші 65 років, діти до 18 років, або ті, хто доглядає за дітьми з інвалідністю. За умови виконання цих вимог відповідні виплати продовжені поки лише до 30 червня 2026 року.
Крім того, з 2026 року Австрія зробить більш жорсткими вимоги для українців, які відвідують мовні курси. Зокрема запровадять санкції для тих, хто не завершить курси або не демонструє прогрес. Так, соціальні виплати можуть зменшити або скасувати у випадку невідвідування або незавершення курсів. Крім того, держава більше не фінансуватиме «формальні» спроби інтеграції – біженці мають демонструвати реальні результати своїх зусиль.
Швейцарія. Хоча Швейцарія не є членом ЄС, тут не скасовуватимуть статус тимчасового захисту для українців раніше березня 2027 року. Однак з 1 листопада Швейцарія вже змінила правила надання такого статусу для українських біженців: Волинська, Рівненська, Львівська, Тернопільська, Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька області вважаються безпечними для повернення. Відтак, Державний секретаріат з питань міграції Швейцарії, який розглядає кожну заяву від українців окремо, може відхилити прохання про захист для нових біженців, якщо чиновники вирішать, що людина походить з умовно «безпечного» регіону України. Водночас ці правила не стосуватимуться українців, які вже отримали статус захисту у Швейцарії. Серед біженців з України, які зараз перебувають тут зі статусом захисту, лише трохи більше ніж 10% походять з тих регіонів, які влада країни нині вважає «безпечними».
Британія також не входить до складу ЄС, однак країна зберігає кілька програм притулку для українців. Крім того, з лютого 2024 року українці, які мають чинний дозвіл на проживання за однією з таких програм, отримали право подати заявку на отримання пільгового виду дозволу на проживання, щоб продовжити своє право перебування у Великій Британії ще на 18 місяців.
