Вам також може сподобатися
Бджільництво в Україні досить популярне. Наша країна є одним зі світових лідерів із виробництва меду. Майже у кожному українському селі є пасіка — хтось має один-два вулики задля задоволення, а хтось займається бджільництвом у промислових масштабах. І хоч українські пасічники знаються на поведінці бджіл, все ж, як-то кажуть, знань багато не буває. Щоб більше дізнатися про бджіл, їхню поведінку, спосіб життя тощо, в Україні, неподалік Білої Церкви створили першу в Україні «розумну» пасіку. Тут з допомогою сучасних технологій цілодобово відстежують поведінку бджолиних родин. Про створення та життя незвичайної пасіки розповіли автори проєкту Ігор та Александра Курдіни.
– Пані Александро, яка мета створення ІТ-пасіки?
– ІТ-пасіка потрібна для збору експериментальних даних про поведінку бджолиних родин. Чим більше буде ІТ-пасік, тим більше ми отримаємо детальних достовірних і цікавих даних з різних локацій про життя бджолиних родин різних рас бджіл. Дані збираються неінвазивним способом, тобто без стресу для бджіл і без перешкод для бджоляра, який опікується пасікою.
– Навіщо ці дані?
– У світі таких даних практично немає, – відповідає Ігор Курдін. – Є короткотривалі: за місяць-два, сезон. Але багаторічних даних, які необхідні для порівняння поведінки бджіл рік до року, для аналізу глобальних змін у поведінці бджолиних родин, що є наслідком змін клімату, появи нових хвороб, ще немає. Тим більше багаторічних даних, отриманих з різних географічних координат: Європи, Америки, Азії. Як відомо, споглядаючи на природні явища, людина знаходить щось нове. Так з’являються відкриття. Багато в чому у побуті ми завдячуємо насамперед природі, і тільки потім — людським відкриттям, що є наслідком аналізу експериментальних даних. Тому отримати такі дані від дуже складного організму, яким є бджолина родина, що складається з кількох десятків тисяч бджіл з чіткою ієрархією, є амбітнім та новим у світовому масштабі викликом, який ніхто у світі ще не реалізував. Ми це реалізуємо зараз. Основне завдання ІТ-пасіки — допомогти науковцям. Крім цього, аналізуючи дані, додаються деякі рекомендації і для бджолярів. Наприклад, цікаві дані є про те, як саме впливає зимова підкормка на бджіл: як змінюється температура та вологість всередині вулика взимку до та після подання підкормки, як волога впливає на життєдіяльність бджіл, особливо, взимку. Всі бджолярі знають, що висока вологість всередині вулика взимку – це пряма дорога до загибелі бджолиної родини. Але ж не зможуть пасічники взимку відкривати вулик та вручну і постійно це моніторити. А техніка зможе.
– Як влаштована «розумна» пасіка? Яких порід бджоли там живуть?
– ІТ-пасіка складається зі смартвуликів. Кожен обладнаний сенсорами та електронікою, яка працює у різних режимах, – таким чином, щоб не заважати бджоляру. Породи різні, типові для України. В інших країнах, звичайно, породи інші, тобто місцеві. І це також цікаві дані – про поведінку бджолиних родин інших, неукраїнських порід бджіл.
– Що таке смартвулик? Яку інформацію і як може отримати пасічник?
– Не пасічник, а науковець-біолог, який досліджує бджіл, зокрема і для пасічника. Наука все ж таки не для науки, а для практичного використання. Тому у смартвулику є те, що пасічники потребують: ваги, сенсори температури й вологи назовні та всередині, GPS-локалізатор тощо.
– У чому виграє пасічник? Як такий вулик полегшить його роботу?
– Виграє майбутнє покоління українців, яке буде першим у світі застосовувати цифрові технології у бджільництві та в цілому у сільському господарстві, – продовжує Александра Курдіна. – Виграють науковці, зокрема й українські, якщо першими правильно використають переваги цифрових технологій для досліджень. І, звичайно, бджолярі, які створять нові або адаптують сьогоднішні методики ведення свого бджологосподарства до нових умов. Все це звучить доволі різко та, може, занадто ново чи надсучасно. Але можна зачекати кілька років, як така чи подібна технологія прийде з-за кордону – як річ звичайна та необхідна. Тоді все буде просто: переймай, купуй та використовуй.
– Ви як автори і розробники ідеї маєте досвід бджільництва? Як виникла ідея «розумної» пасіки?
– Я разом зі своїми друзями як хобі створив концепцію автономних смартвуликів та її реалізував, – розповідає пан Ігор. – Початкове хобі розвинулось до виграних міжнародних конкурсів у Європі. Досвіду бджільництва ніхто з команди не мав взагалі. Тепер, звичайно, є, скажімо так, інформаційно-бджолярський досвід. Швидше відсутність досвіду у бджільництві і великий досвід у царині інформаційних технологій (ІТ) дали змогу інакше подивитись на звичайні у бджільництві речі.
– Якість і ціна меду з такої пасіки вирізняються?
– Так, і часом суттєво, – каже Александра. – Наявність GPS-локалізації та бази даних (архіву) створює історію меду, а це – суттєва перевага для чесного приватного виробника меду. Однак зазначу, що в деяких країнах бджоляр не живе «з меду». Часом послуга запилення приносить значно більше користі, ніж продукція меду. Бджоли – це природні запилювачі більше половини всіх овочів та фруктів, які споживаються людством.
