Кінезіотерапія – напрямок у медицині, який допомагає організму відновлюватися за допомогою фізичних вправ. Детальніше про цей метод лікування ми попросили розповісти ортопеда-травматолога Хмельницької обласної лікарні Владислава Кібіцького.
– Владиславе Аркадійовичу, розкажіть, що таке кінезіотерапія.
Вам також може сподобатися
– Кінезіотерапія – це напрямок у медицині, який допомагає організму відновлюватися за допомогою фізичних вправ. Тобто це лікування рухом. Метод включає систему вправ, спрямованих на тренування глибоких м’язів спини та суглобів, що безпосередньо прилягають до кістково-суглобового апарату. При цьому створюються сприятливі умови для відновлення порушених функцій хребта, суглобів, хрящової та м’язової тканин.
– При яких захворюваннях цей метод ефективний?
– Кінезіотерапію зазвичай призначають пацієнтам із захворюваннями опорно-рухового апарату (артрозом, артритом, деформуючим артрозом, остеохондрозом, міжхребцевими грижами та протрузіями), при порушеннях постави, після травм. Також її застосовують як один із методів реабілітації після хірургічних втручань, що нерідко не менш важливо, ніж сама операція. Крім того, у сучасному житті досить поширеною є проблема гіподинамії. Багато українців ведуть малорухливий спосіб життя, через що можуть відчувати дискомфорт у хребті чи суглобах. У таких випадках кінезіотерапія також є корисною.
– Якого ефекту можна досягти завдяки кінезіотерапії?
– Спеціальні вправи спрямовані на поліпшення функціонального стану м’язів і суглобів. Кінезіотерапія допомагає позбутися болю, усунути спазми, зменшити м’язову напругу, зміцнити м’язи та зв’язковий апарат, поліпшити рухливість суглобів і еластичність м’язів, а також покращити загальний психоемоційний стан.
– Який лікар може призначити кінезіотерапію?
– Рекомендувати цей метод лікування може сімейний лікар, травматолог, невролог або нейрохірург. А виконувати вправи потрібно під наглядом лікаря з фізичної та реабілітаційної медицини, фізичного терапевта або іншого фахівця з реабілітації.
Кінезіотерапія – одна з найбезпечніших форм терапії захворювань опорно-рухового апарату.
– А чим відрізняється кінезіотерапія від лікувальної фізкультури?
– Власне, це дуже схожі поняття, але кінезіотерапія є дещо глибшим і ширшим методом. Лікувальна фізкультура (ЛФК) – це класичний метод реабілітації, у якому застосовують загальні вправи для всього тіла. Кінезіотерапія – сучасніший підхід, що фокусується на відновленні правильної роботи м’язів і суглобів за допомогою цілеспрямованих рухів.
– Чи існують протипоказання до цього виду лікування?
– Їх небагато. Зокрема, це гострі травми, захворювання суглобів і м’язів у гострій формі, виражений больовий синдром, гострий період інфекційних захворювань, запалення вен із утворенням тромбів, епілепсія, злоякісні новоутворення, важкі психічні розлади, а також серцева, ниркова чи печінкова недостатність.
– Вікові обмеження є?
– Ні, немає. Подивіться на корейців чи японців. Вони постійно займаються фізичною активністю, приділяють увагу здоров’ю опорно-рухового апарату й живуть досить довго, залишаючись активними навіть у поважному віці.
